ПОСВІТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСВІТИ́ТИ

Світити, випромінювати світло якийсь час. Приклади
  • Світи [місяченьку] довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі. Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам... (Т. Шевченко)
  • Ой, місяцю, посвіти, світи якомога. Час на Київ нам іти: ми вже у порога. (П. Тичина)
  • * Образно. Старе серце завжди шукає, де б його погрітися, кому б його посвітити на прощання своїм погаслим світом... (Панас Мирний)
кому і без дод. Показуючи дорогу або допомагаючи в роботі тощо, спрямувати світло в потрібному напрямі. Приклади
  • Онися взяла свічку й посвітила на діл. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Гільда:] Тихше. Постривай. Хтось плаче тут... чи жінка... чи дитина. Здається, тут... Дай світло – посвіти. (І. Кочерга)
  • – Посвіти мені, – він передав ліхтарика Духновичу. (О. Гончар)
що. Засвітити ліхтарі, свічки і т. ін. у багатьох місцях. Приклади
  • Довго, довго у віконця Грициха сиділа; Потім встала, до образів Свічки посвітила. (М. Петренко)
  • Музики розставили свої пюпітри, порозкладали ноти й посвітили ліхтарі. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вечеряли далі, аж доки не посвітили ламп. (Ю. Яновський)
  • – Ньо, гніда! Недалеко вже! .. І в'їхали в село, тільки світло посвітили. (А. Головко)
  • * Образно. Ніч зірки посвітила. (П. Тичина)
чим, розм. Мимоволі оголити, зробити видною частину тіла, звичайно прикриту одягом. Приклади
  • [Галя (регоче):] О, Боже! От якби хто бачив [як впала Явдоха]! [Петро:] Що? посвітила чим-небудь? [Явдоха:] Петре! срамник! (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.