ПОСВІДЧУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

ПОСВІ́ДЧУВАТИ

Будучи свідком чого-небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь; свідчити. Приклади

Окремо посвідчувала учителька, що Петро Гарасимів учащав три роки до сільської школи і скінчив її з дуже добрим поступом. (І. Франко)
Учитель ні до кого ніколи не ходив .. Що тому була правда, міг посвідчити шкільний сторож. (Б. Грінченко)
– Добре, що до купців потім пристав і вони Судиславові посвідчили, що з ними їздив. (А. Хижняк)
– Хіба ж не правду кажу? – звертається він до капітана Дорошенка за підтвердженням, і той напівусміхнено, легким кивком голови посвідчує: так, мовляв, було, було... (О. Гончар)
Він .. дивився комісарові в очі, намагаючись якнайвиразніше посвідчити поглядом готовність служити тій справі, яка йому доручена. (Ю. Збанацький)
Довіреності на одержання грошової і пакункової кореспонденції можуть посвідчувати .. державні установи та підприємства. (з мови документів)

перен. Бути, служити свідченням чого-небудь, доказом істинності, правильності чогось. Приклади

Пофарбоване в ясно-рудуватий колір волосся хай лишиться трохи розкуйовджене – така недбалість посвідчить за простоту й товариськість взаємин. (В. Підмогильний)

юр. Давати показання в суді або на допиті як свідок. Приклади

[Бабич:] Нас, куме, на свідків клич. Ми посвідчимо, як вони з тобою обходилися! (І. Франко)
Свідки одноголосно посвідчили, що того вечора Яким Коваль був п'яний і з ним могла справитись навіть мала дитина. (О. Донченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.