ПОПУСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОПУСКА́ТИ

що. Розпускати, ослаблювати що-небудь міцно зв'язане, стягнуте. Приклади

Магера їв і приговорював до жінки: – Так, так! Тепер коли йдеш у гостину, наїжся перше дома! То тепер уже не ті давні часи, де на гостині і їж, і пий, і попускай ремінь. (О. Маковей)
Колька діяв, як справжній досвідчений рибалка. Він попускав мотузка і знову натягав його, а в озерці вода кипіла від божевільного руху чорного струга. (В. Собко)
Верхівець зупинив коня, попустив поводи і якийсь час постояв на стременах. (С. Чорнобривець)
Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою. – Попусти, – просить Йонька, – задавиться. – Але Гошка не попускає, і воно стоїть, витягши вгору шию. (Григорій Тютюнник)
– Ого! – заклопотано чмихнув дід, – Зачепило, чи що? – Та волосінь враз попустило. (Ю. Збанацький)

перен., розм. Ставати менш дошкульним, поступово слабшати, зменшуватися (про біль, неприємне відчуття, хворобливий стан і т. ін.). Приклади

Щось спазматично захлипало в його горлі і зараз попустило. (І. Франко)
Марусі, як казала стара Гафійка, “попустило трохи”. (Г. Хоткевич)
Люті морози доходили краю й не попускали. (О. Довженко)
Вдень мороз попустив, сонічко [сонечко] світило ясно, а зо стріхи капало, аж любо. (І. Франко)

кого, що і без прям. дод., кому, рідше кого, також з інфін. або із спол. щоб. Давати змогу, дозволяти комусь робити що-небудь. Приклади

[Командор:] Як прийдем до церкви, не попускайте донні Консепсьйон край королеви сісти. Теє місце належить вам. (Леся Українка)
Вона страшенно любила свого сина і нікому не попускала його займати. (Б. Грінченко)
Було, що підуть брати у бір по ягоду або по гриби й візьмуть малую сестричку з собою, то вже нікому не попустить менший брат нести втомлену Галю. (Марко Вовчок)
– Гляди, Прісько! Не було в нашому роду непутящих молодиць, не попустимо й тебе волочитися: прочую, то не подарую! – погрозився Максим. (Л. Яновська)
[Микита:] Так, отже, кажу: хоч би я мав і душу свою занапастить, а не попущу, .. щоб надо мною узяв верх отой обшарпанець, голодранець! (М. Кропивницький)
– Панове громадо! – казав Джеря людям. – Пан хоче нас скривдить, та ми того не попустимо. (І. Нечуй-Левицький)
– Ех, тітко, тітко, – з докором казав другий [парубок], – і треба ото попускати таке в себе в хаті? (С. Васильченко)
[Едіта:] Як смів ти в нашій хаті гріх чинити?.. [Джон Мільс:] Такого попускать не можна. (Леся Українка)
[Одарка:] Бог його знає, може й я винувата, що не попускала їй [дочці] ні в чім... щодня гризла, просвітку не давала... (Панас Мирний)
Чоловікам .. проповідь зовсім не сподобалась. – Ну, після цих мироносиць не можна буде жінкам і слова сказати, – тихо гомоніли чоловіки в церкві, – їх і так трудно держати в руках, а тут іще й батюшка попускає їм та оступається за ними. (І. Нечуй-Левицький)
[Михайло:] Тілько попусти їм [сусідам], то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
– Я, діти, люблю вас і через те часто попускаю вам різні вчинки, за які слід вас карати. (Л. Смілянський)
[Храпко (сам):] А тобі, стара лисиця, сього не попущу; ти мені на суді одвіт за все даси... (Панас Мирний)
– Безкарно їхнього злочинства не можна попустити. (М. Стельмах)
Бачила Наумиха, що нічого не зробить з чоловіком, і заприсяглася не попустити хоч Семена до загуби, не дати його на поталу чудним батьковим забаганкам. (М. Коцюбинський)

що. Переставати тримати, стискати що-небудь, випускати з рук. Приклади

Улас пройшов до вагона і став біля вікна, але важкого сундука з рук не випускав, бо йому здавалося, що, тільки він попустить ручку, його зараз же вкрадуть. (Григорій Тютюнник)

що, чого і без дод. Добровільно відмовлятися від чогось на користь кого-небудь, віддавати щось кому-небудь. Приклади

Чужого не бери, а свого не попусти. (Сл. Б. Грінченка)
Поховали батька брати, худібчиною стали ділитися. Жалкенько було Михайлові попускати братові більше городу, та така батькова воля – попустив. (А. Тесленко)
Катерина та Дем'ян посварились за бур'ян: Катерина Дем'яну́ не попустить бур'яну́. (Номис)
– В нас багато такої бідноти, що їй хоч і зараз давай тієї [громадської] землі, а як попустимо її в багацькі руки, то тоді вже вдруге не наживемо. (Б. Грінченко)

що, розм. Виділяти, випускати, видихати і т. ін. що-небудь. Приклади

Розсердився [Ентелл] і роз'ярився, Аж піну з рота попустив. (І. Котляревський)

що, розм., рідко. Відрощувати (бороду, вуса тощо). Приклади

Вуса, хоч вони й чорняві, Федько рішуче голив, баки таки, хоч отакенькі, а попускав. (Остап Вишня)
Попустив [Середа] чуб по плечі. (С. Васильченко)

що, розм., рідко. Давати, випускати паростки, утворювати коріння і т. ін. (про рослину). Приклади

Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок; вовча ступа попустила широке листя. (Марко Вовчок)

що. Переміщувати нижче, опускати донизу. Приклади

Затремтіла хмільна колюча прозелень в очах і в підбрівних зморшках, що вже трохи попускають косячки верхніх повік на краєчки очей. (М. Стельмах)
Сидить дівчина на лавочці, попустила свої руки білі в великій тузі, росють [росять] дрібно сльози її обличчя молоде. (Марко Вовчок)
Чиїсь коні перебрідають на той бік ріки, а маленький хлопчик хоче їх завернути, та приступити боїться: узяв прут, вимахує ним, а коні йдуть, попустивши голови, і не звертають уваги. (Г. Хоткевич)
На самому березі верба – аж геть попустила віти на воду. (Марко Вовчок)
З боків млина, як вартові, стоять двоє кучерявих яворів у рясному інею, попустили гілля аж до коріння. (С. Васильченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОПУСКА́ТИ

Перестати тримати, випустити з рук, упустити все або багато чого-небудь. Приклади

Маруся, як тільки почула про старостів, то що було в руках, усе попускала. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Відпустити, випустити звідкись усіх або багатьох. Приклади

– Складіть свою зброю на землю, коней попускайте, а ти, восьмий, стій на коні, дивись на нашу битву, ти будеш за свідка. (з казки)
Мартоха .. менших [дочок] попускала “байди бити”. (Леся Українка)

Впустити куди-небудь усіх або багатьох.

Пустити за вітром, за течією все або багато чогось.

Надати руху машинам, пустити в дію фабрики, механізми і т. ін.

Утворити коріння, дати, випустити паростки і т. ін. (про рослини). Приклади

І, чуючи співи весняного хору, Углиб попускавши тонкі корінці, Рожевими стрілками приснувши вгору, Ростуть і кущаться дерзкі пшениці. (І. Вирган)

Утратити, згубити (листя, пір'я і т. ін.). Приклади

Летіла сорока звисока, попускала пір'я додолу. (Сл. Б. Грінченка)

Вільно опустити, звісити все або багато чогось. Приклади

Мотря вбралася в зелену спідницю, в червону запаску, підперезалась довгим червоним поясом і попускала кінці трохи не до самого долу. (І. Нечуй-Левицький)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.