ПОНИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОНИКА́ТИ

Схилятися, пригинатися. Приклади

Увійшла бабуся старесенька-старесенька, – аж до землі поникає, та вся-усенька зморщена; тільки її очі чорні іще живуть і ясніють. (Марко Вовчок)
Ольга Дмитрівна закам'яніло поникнула над чоловіком, певне не вірячи в те, що він іде від неї назавжди. (Ю. Збанацький)
Злегка чолом поникаючи, коротко мовить Дідона: “Тевкри, одкиньте турботу і страху в серцях не тримайте”. (М. Зеров)
Молода жінка не витримала. Поникла головою, зайшлася в мовчазному риданні. (П. Загребельний)
Поникла трава.
* Образно. Воскресну нині!.. Возвеличу, малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово. І пониче, Неначе стоптана трава, І думка ваша І слова. (Т. Шевченко)

Опускатися донизу; обвисати. Приклади

Він був без кашкета, похмурий, його рівні широкі плечі якось поникли, постать зігнулася, руки гойдались, мов прив'язані. (П. Автомонов)
Уражені [хворобою] рослини в'януть. Спочатку жовкне і поникає верхівка, потім уся рослина поступово буріє. (з наук. літ.)
Над Кам'янцем спливало обіднє сонце, і віти з верб поникли, дрімаючи від спеки. (Іван Ле)
На тачанці поник розрубаною головою на кулемет коваль Максим. (Ю. Яновський)
* Образно. [Русалка Польова:] Потім поникне краса моя бідная, ляже додолу сама... (Леся Українка)
Порожнечу темноти хапав я .. сам же в глиб поникнув. (П. Тичина)
Поникнути у задуму.

Втрачати силу, енергію, жвавість, бадьорість. Приклади

Припала Наталка до Уляни, Василевої сестри, і поникла, втративши на мить всю силу. (О. Довженко)
Його [зерно] ростив на фермі робітник, Не знав числа важким своїм турботам, І все віддав із кров'ю, слізьми, потом За центи, й сам – від голоду поник. (А. Малишко)
Дивись, під тобою і кінь щось поник... (з народної пісні)
Почувши про те, що секретар збирає всіх цих людей, я зовсім поник. (Ю. Збанацький)
Завжди легко вразливий, він раптом поникнув і мовчки відійшов до вікна. (О. Довженко)
Поникли береги осінні, Дерева гаснуть, мов свічки. (М. Рильський)
Поникли сади і огні над посьолком [селищем] робочим... (В. Сосюра)
Вогонь почав поволі пригасати; десь в однім місці, на сухій гіллячці зможеться, лизне жвавіше – а потім жовкне, золотіє, поникає. (Г. Хоткевич)
Перед світом-весною Поникає зима. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Никати якийсь час. Приклади

Вернувся [Вітя] до двору, походив, поникав; зайшов у пасіку, ліг горілиць на траві. (С. Васильченко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.