ПОНАБИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОНАБИВА́ТИ

Прибити що-небудь до чогось (про багато предметів, у багатьох місцях); поприбивати. Приклади
  • Понабивати підметки.
  • Понабивати дороговкази.
Вбити багато чого-небудь гострого в щось, у багатьох місцях. Приклади
  • – Я понабиваю на щаблях голок та шпильок, не то що колючок навішаю. (І. Нечуй-Левицький)
Зробити на тілі сліди від ударів, синці у кількох або багатьох місцях. Приклади
  • Двічі вдарилась лобом об кам'яні хрести, аж синяки собі понабивала. (І. Нечуй-Левицький)
Ударами насадити що-небудь на щось (про багато предметів). Приклади
  • Понабивати коси.
  • Решту хворосту .. відніс [Тимко] до бочкаря [до бондаря] на обручі з тим, щоб той понабивав діжки, які вже зовсім порозсихалися в погребі. (Григорій Тютюнник)
  • – Посадили нас, – каже [дід], – вісім чоловік у башту, понабивали на ноги залізні кайдани та ще й двері замурували. (О. Довженко)
Наповнити чим-небудь, напхати багато чогось у що-небудь. Приклади
  • Тютюном [люльки] понабивали, Запалили, потягли. (Я. Щоголів)
Розбиваючи що-небудь, набити багато шматків, у багатьох місцях. Приклади
  • Понабивали скла, що ніде стати.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.