ПОМИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОМИКА́ТИ

ким. Деспотично розпоряджатися ким-небудь; попихати. Приклади

Будуть мною помикати, Стануть з мене глузувати. (А. Метлинський)
[Сохвія Станиславівна:] Чи довго ще будуть помикать нами гнобителі? Хто ж захистить .. од кровопивців?! (М. Кропивницький)

кого, що, перен., розм. Вабити до себе. Приклади

Не видно моєї хати, тільки видно грушу, Туди ж мою помикає щовечора душу. (П. Чубинський)

перен., розм. Дуже швидко пересуватися; поспішати. Приклади

Вертаєшся, було, то наче ззаду чорт доганяє, – так помикаєш. (А. Свидницький)
Ой поїхав мій миленький у ліс по деревце, Утне мені куделечку, любе моє серце. Утне мені куделечку з сіма [сьома] зубочками, Буду прясти, помикати білими ручками. (з народної пісні)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Розчесати прядиво льону або конопель, пов'язавши в мички і приготувавши для прядіння. Приклади

На́ тобі круг прядива: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички помикала. (Сл. Б. Грінченка)

Ми́кати якийсь час. Приклади

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.