ПОЛОН — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЛО́Н

Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто-небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Приклади
  • Місто взято, цар в полоні. Що за славна перемога! (Леся Українка)
  • У вирі війни між усякими людьми жив і терся Круп'як, зазнав тягар війни і ганьбу полону. (М. Стельмах)
  • І сказав він [Ігор]: – Браття і дружино! Нам миліша смерть, аніж полон! (Н. Забіла)
перен. Залежність від кого-, чого-небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в такому стані. Приклади
  • Михайло й сам не помітив, як потрапив у полон до .. дівчини. (Ю. Збанацький)
  • Сиділи солдати в полоні уяв... І пісня вчувалася їм колискова... (І. Нехода)
  • Очі вже розплющились, але мозок ще був у полоні тяжкого сну. (С. Голованівський)
збірн., заст. Полонені. Приклади
  • За річкою вогні горять, Там татари полон ділять. (з думи)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.