ПОЛКИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОЛК

Військова одиниця з самостійним управлінням і господарством, яка входить переважно до складу дивізії або бригади. Приклади
  • З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків. (О. Довженко)
  • Кінний полк червоних із-за горба вихором налетів. (А. Головко)
  • Самієвський полк працював ревно, спокійно й діловито, як величезна майстерня. (О. Гончар)
  • [Кузьма:] Іди у полк... Підготуй хоч кілька чоловік з своєї роти... (О. Корнійчук)
  • Черниш знав, що Брянський у полку на партзборах. (О. Гончар)
тільки мн., поет. Військо, армія. Приклади
  • То ж ви [Святославенки] теє лихо збудили, Що батько ваш, Святослав київський, приспав, Як грізно тіпав Половців своїми хоробрими полками. (Панас Мирний)
  • Полки змітаючи ворожі, ти [Вітчизна] перемогу здобула. (М. Рильський)
  • * Образно. Лаштуючися відлітати, Щороку сині ластівки Край нашої, мій друже, хати Шикують на дроту полки. (М. Рильський)
  • * У порівн. Внизу стояли могутні дерева, наче вишикувані полки, готові в кожну мить піти на штурм голих верхів. (М. Томчаній)
кого, чого, перен. Велика кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • А там кварталами Берліна ідуть, ідуть робітники... підвів рейхстаг ворожі стіни і жандармерії полки. (В. Сосюра)
На Україні в XVI–XVIII ст. – військова й адміністративно-територіальна одиниця. Приклади
  • По городам [городах] всяк полк назвався, По шапці всякий розличався [розрізнявся], Вписали військо під ранжир. (І. Котляревський)
  • – От і давай ділити по полках Україну: одні села до одного полку, а другі до другого тягнуть. (П. Куліш)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПО́ЛКА

Те саме, що поли́ця 1. Приклади
  • Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку. (С. Чорнобривець)
  • Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки]. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.