ПОЛЕТІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). Приклади

Полетіли [ворони] й летячи співали. (Т. Шевченко)
Пташка знялася і полетіла. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Земля хитнулась, мов колиска, І полетіла, попливла. (А. Малишко)
Романові здавалось, ніби з клітки випурхнула весела співуча пташка, полетіла десь в гай. (І. Нечуй-Левицький)
Легка бджола за взятком полетить. (М. Рильський)
Літаки полетіли, сито виючи, залишивши по собі купи руїн, чорний нудотний дим. (А. Дімаров)
“Коли прийде час і перші міжпланетні кораблі полетять у простір, тоді будуть потрібні такі пілоти, як Валя”, – думав Юрій. (В. Собко)
Двері одхилились, в хату полетіло порося й впало серед дівчат. (І. Нечуй-Левицький)
Хтось крикнув: “букета!” – і цілі пучки квіток полетіли під ноги співачці. (Панас Мирний)
На всі боки полетіли збиті головки будяків. (О. Донченко)

перен., розм. Почати стрімко пересуватися, переміщатися; стрімко побігти, поїхати і т. ін.; понестися. Приклади

Встала Марина, .. накинула кожушину і полетіла до Ганни пізньою добою. (І. Нечуй-Левицький)
Кінь закрутився дзигою, а потім враз рвонувся вперед і стрілою полетів до нас. (Ю. Збанацький)
Весла опустилися на воду, шлюпка полетіла до естакади. (Ю. Яновський)
* Образно. І до тебе, мила, серце полетіло, розказать несміло про мою любов. (В. Сосюра)

перен. Почати швидко поширюватися, розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.). Приклади

Люди зразу підхопили ту чутку – і полетіла вона стрілою від хати до хати, з одного краю села до другого. (Панас Мирний)
І які тільки поголоски не полетіли з хати в хату про товариство спільного обробітку землі. (М. Стельмах)
З-під гори полетів дзвінкий одкоханий голос.., що закликав на пообідню молитву. (Іван Ле)
Забриніть [пісні], задрижіть, полетіть І пірніть у криштальну блакить. (М. Рильський)
Цього вечора в далеку Ольвію полетіла телеграма. (М. Чабанівський)

перен. Почати швидко проходити, протікати (про час). Приклади

Настануть потім дні солодкого щастя, полетять, помчаться безпереривним [безперервним] дзвенячим ланцюгом. (Г. Хоткевич)

розм. Утративши опору, рівновагу, зірвавшись звідкись, відділившись від чого-небудь, упасти, звалитися. Приклади

Плюнув набік Кайдаш і хрьопнув дверима так, що з полиці полетіло горня й розбилось на шматочки. (І. Нечуй-Левицький)
Він поточився до борту і, ловлячи повітря руками, полетів у воду. (Ю. Яновський)
Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло! (П. Тичина)
Вдарив грім, і полетіли перші краплі дощу. (З. Тулуб)

перен., розм. Втратити (місце роботи, посаду і т. ін.). Приклади

[Віктор:] У нього великі неприємності. Схоже на те, що полетить з роботи. (О. Левада)

перен., розм. Зробитися непридатним; зруйнуватися, зіпсуватися. Приклади

Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти. (Ю. Яновський)

ПОЛЕТІ́ТИ