ПОКРУЧ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПО́КРУЧ

Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин. Приклади
  • Розставлення хитрих, зрадливих пасток кінчалося тим, що Бретшнейдер забирав з собою від Швейка нового потворного покруча [пса]. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Потомок від шлюбу представників різних людських рас (переважно білих із кольоровими); метис. Приклади
  • Покруч, провівши нервово краєм долоні по своїх масних губах, звернувся до чужинця невідомою йому мовою. (Олесь Досвітній)
перен., зневажл. Нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок. Приклади
  • – Битися закортіло, собако? Ну, вставай! Знатимеш, як плодити покручів з чужою жінкою. (З. Тулуб)
  • Маринко, Мариночко, доню моя! – стогне душа. – Навіщо ж ти завдала мені такого болю? Навіщо тобі здався той дармоїд, той покруч?! (В. Речмедін)
  • Святі отці довго косували на пана Стадницького, взиваючи його єзуїтським покручем. (М. Стельмах)
перев. мн., перен., рідко. Відхилення в розвитку чого-небудь. Приклади
  • Чудні слова [іншомовні] тільки пробуджували в його дитячій голові часом якісь незвичайно чудні покручі мислі... (І. Нечуй-Левицький)
перен., рідко. Те, що повилося, покрутилося. Приклади
  • Мати вже показує, що на покручі гороху з' явився ще сонний перший цвіт. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОКРУ́ЧЧЯ

Те саме, що по́круч. Приклади
  • Ремо, щоб не виказати себе, розпитав ще про ян-шая, про писаря й про самого тлумача, це покруччя китайця й тюрка, що знає китайську, тюркську, калмицьку, російську мови. (Олесь Досвітній)
  • Третя ж [частина села] трохи збоку – вся в ярах, в горбах, в покруччях. (Є. Кротевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.