ПОКЛОННИК — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОКЛО́ННИК
Той, хто поклоняється кому-, чому-небудь як божеству, вищій силі, святині.
Приклади
- Для того вони взялися з таким завзятком [завзяттям] до будови читальні, бо їм здається, що вони тепер поклонники якоїсь нової віри. (Л. Мартович)
- Йому ще не вірилось, що так безслідно загинуло чудо, і от щось навіть вночі жене його в оці місця, все надіється: а може, знову потягнуться поклонники до скитка. (М. Стельмах)
розм.
Прихильник кого-, чого-небудь; пристрасний любитель чого-небудь; шанувальник.
Приклади
- Серед великих поклонників таланту Марії Костянтинівни [Заньковецької] знайшовся ентузіаст меценат Ф. П. Волик, який взяв на утримання цілий колектив театру Суслова. (з мемуарної літ.)
- Палкий поклонник Мусоргського, він [М. Донець] створив блискучі образи Досифея в “Хованщині” і царя Бориса в “Борисі Годунові”. (М. Рильський)
- Підполковник Зорін був палким поклонником мистецтва. (Я. Гримайло)
розм.
Той, хто залицяється до дівчини, жінки.
Приклади
- За оцим ось рогом підстеріг її знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце. (Ю. Яновський)
- Вона перша з сестер, хоч четверта з черги, почала одержувати любовні листи від поклонників, анонімні й за підписами. (Ірина Вільде)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.