ПОКЛИКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОКЛИ́КУВАТИ

Вигукувати час від часу; покрикувати. Приклади
  • – Рист! рист! – покликують і собі вівчарі... (М. Коцюбинський)
Вигукувати що-небудь з почуттям, з хвилюванням. Приклади
  • [Любов (співає.., уриває і покликує):] Ах, яка чудова ніч, а ми й не дивимось! (Леся Українка)
Звертатися до когось, кликати кого-небудь. Приклади
  • Устим людей покликує: – Сини, Виходить так, ми люди не останні! Ми тут зійшлися, месники бідноти, Окривджені панами кріпаки. (А. Малишко)
  • * Образно. Серденько кволе до часу постаріло, Марно минуле до себе покликую. (П. Грабовський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.