ПОКЛАСТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКЛА́СТИ

Помістити куди-небудь, розмістити десь. Приклади

Він сів коло дверей на кам'яних східцях і поклав шапку коло себе. (І. Нечуй-Левицький)
Білий, в глибокій дрімоті, схилився старець, поклав на долоні зажурене чоло. (М. Коцюбинський)
Тимко поклав зброю у бокову кишеню. (Григорій Тютюнник)
Похоронили Олексія, Поклали квіти на могилу... (М. М. Тарновський)
В один день увесь лан Тихонів і зжали, і пов'язали, і у копи поклали. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мені дуже хочеться на цьому місці покласти перо, таке слабе і немічне, щоб описати те, що я побачив. (М. Коцюбинський)
Книжки в Павла що не рік, то трудніші. Мучить, мучить себе, та й ні – покладе книжку. (А. Головко)

Помістити когось куди-небудь у лежачому положенні; примусити кого-небудь лягти. Приклади

Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці. (Леся Українка)
Лайкою і погрозами Гуменний поклав їх [мадьярів] на землю і наказав чекати команди. (О. Гончар)
Божевільних коней спіймали між тополями, очистили сани від снігу і поклали на них поранених. (Григорій Тютюнник)
На ніч поклали мене в кімнаті, де я родився. (М. Коцюбинський)
– А цю чорнобривку, – баба з удаваною суворістю озирнула Вутаньку, – ми біля порога покладем. (О. Гончар)
Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання. (З. Тулуб)

перен., розм. Вбити, знищити. Приклади

Багато ворогів поклав я по долині, Котрі ж зістались, розігнав по полі. (Леся Українка)
Андрій пригадав фронтовий епізод, коли Зіна поклала з автомата шестеро гітлерівців. (О. Гуреїв)

Розмістити що-небудь на якійсь поверхні, покриваючи її (всю або частково). Приклади

На кибалку, над самим лобом, поклала [Мотря] вузеньку стрічку з золотої парчі. (І. Нечуй-Левицький)
З'явився хірург і поклав на обличчя йому білу марлеву маску. (О. Довженко)
[Єгиптянин:] Сю постать я б зробив далеко вище, а тую нижче, не жовтогарячу, але червону фарбу тут поклав би. (Леся Українка)
На лице поклала [Любов Прохорівна] зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути. (Іван Ле)
* Образно. [Джонатан:] Ще б не пора тим рокам стільки срібла на чорні кучері твої покласти. (Леся Українка)
І на шибках дитячого будинку сонце поклало червоні мазки. (А. Головко)
Покласти печатку на довідку.
Та проклята панщина, що заїла стільки людей, поклала свою печатку й на Харитона. (М. Коцюбинський)
На вигляд було їй років за тридцять. І час поклав уже своє тавро: втома в очах і ледве помітні зморшки в куточках різко окресленого рота. (А. Головко)
Поклав [Т. Шевченко] могутню печать свого таланту буквально на всю українську демократичну поезію. (С. Крижанівський)

Накласти у певній кількості (про їжу). Приклади

– Аркадій! тобі покласти ще крему? (М. Коцюбинський)
Кок, знаючи апетит своїх товаришів, кожному поклав по три великі котлети. (М. Трублаїні)

заст., спец. Те саме, що збудува́ти. Приклади

Поклали новий монастир. (Сл. Б. Грінченка)
Два роки минуло, заки [Федір] поклав хату. (В. Стефаник)

у сполуч. зі сл. початок, кінець, край і т. ін. Виконати, зробити те, що виражено іменником. Приклади

Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені. (М. Коцюбинський)
Цей лист поклав початок семирічному особистому листуванню Лесi Українки з дядьком, їхнiм відносинам, що відiграли важливу роль в її життi. (з наук. літ.)

перен., розм. Призначити, визначити (плату, ціну і т. ін.). Приклади

Директор поклав їм плату по три карбованці на місяць на панських харчах. (І. Нечуй-Левицький)
– А яку ви, господарю найдобріший, покладете ціну за цього красюка? – Циган картинно напівобернув коня, щоб ми всі побачили його лебедину шию. (М. Стельмах)

спец. Надати певного напряму рухові (літака або судна). Приклади

Покласти літак на зворотний курс.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах