ПОКИДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОКИДА́ТИ

Вирушаючи кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. Приклади

Невідомий зі всією силою розмахнувся сокирою, що її не покидав під час втечі. (М. Трублаїні)
Він поїхав на село, покинув там коня, вернувсь і тепер, упоравшися, сидів на приспі та й думав. (Б. Грінченко)
В 1918 році німці, утікаючи, покинули серед шляху тулуб несправної гармати. (М. Стельмах)
* Образно. Солдат повернувся додому, у сінях покинув утому. (С. Голованівський)
Під Гаєм хтось Огонь покинув, Чи подорожній там, чи косарі були, Чи, може, вівчарі картопельку пекли. (Л. Глібов)
[Храпко:] Раді, що батько ліг спати, та й хату покинули без догляду. (Панас Мирний)
Породила, та й байдуже; Людям годувати В чужім селі покинула: Отака-то мати!.. (Т. Шевченко)
– Нащо лопату покинув, ще хтось потягне, ти! – почув він голос Маланчин, але навіть не озирнувся. (М. Коцюбинський)

Йти від кого-небудь, позбавляючи свого товариства. Приклади

– Так що ж це ви, товаришу Барабаш, уже й покидаєте нас? (А. Головко)
Рустем мусив покинути товариша: нові гості вже його кликали. (М. Коцюбинський)
Зараз Вутаньці подобалось, що він так упадає коло неї, що ради неї він, не вагаючись, покинув у ложі оту нав'язливу, незрозумілу свою компанію. (О. Гончар)
– Волю я в широкому полі пропасти, Ніж тута, немов у тюрмі, пропадати! Тебе тільки, зіронько, жаль покидати. (Леся Українка)
– Прохоре, не покидай мене, бо я руки на себе накладу. (А. Шиян)
Було таке, що й женихались, Та розійшлися, не побрались, Покинула самого жить, В хатині віку доживати!.. (Т. Шевченко)
– Викохай, вигляди, вирости дітей, а вони візьмуть та й порозлітаються й покинуть тебе саму на старість, як сироту, – говорила мати, плачучи. (І. Нечуй-Левицький)
– Що ж се таке? – говорить священик до матері: – Чи ж так рідну дитину покинете на вбожество, як сироту? (Марко Вовчок)
[Трохим:] Ви .. йдете на беззаконний вчинок, а про сім'ї ваші забуваєте?.. Покидаєте їх на поталу та наглу смерть?.. (М. Кропивницький)
Їй все здавалося, що .. Тимко покине її тут, у чужих людей, одну на ганьбу та посміховище, а сам утече за тридев'ять земель. (Григорій Тютюнник)
А думка говорить: “Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую..?”. (Т. Шевченко)
Така вже улюблена [дочка] та втішна.., клопоту ж таки з нею менш, аніж з синами було: є вже батько, є й покинути на кого. (А. Головко)
– А на кого ж ти нашу худобу покинув? – Нічліжани доглядають, – навіть не моргнувши, вибріхується чоловік. (М. Стельмах)
Не з життям прощавшись, Нишком тужить мати: Дочку сиротою Тяжко покидати. (П. Грабовський)
Мати сохла та скліла [скніла], поки зовсім не зоскліла, покинувши на білому світі одинадцятилітню сироту. (Панас Мирний)
Таку був славу навів [Тимоха] на свій постоялний [постоялий двір], що стали було люди й цуратись, і покинули б їх було й зовсім, так Горпина схаменулась, перестала йому волю давати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона без жалю покинула товариство дівчат та парубків. (М. Коцюбинський)

Вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати. Приклади

Прощавай, мій рідний край! Вже тебе я покидаю. (І. Франко)
Марківський полк поспішно покидав місто. (П. Панч)
Пташки покидають діброви, щоб знов прилетіть навесні, і листя тремтить пурпурове, і айстри зітхають сумні. (В. Сосюра)
Кармелиха спродала хату свою, попрощалася з усіма й покинула село з дочкою. (Марко Вовчок)
Коли баркас наблизився, Мемет покинув кав'ярню і подався на берег. (М. Коцюбинський)

Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити. Приклади

Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидав співати. (Марко Вовчок)
– Не поет, хто покидає Боронить народну справу. (Леся Українка)
Сонце вже зайшло, а вони все не покидали роботи, бо ті, що жнуть за снопи, раді би ще хоч кілька снопів докинути. (Л. Мартович)
Покинув Максим зовсім пити. (Панас Мирний)
Вона покинула прання, прокралася в комору і довго стояла в куточку, притисши до розпашілого обличчя Тимків картуз. (Григорій Тютюнник)
Тесляр на наймичку свою, Неначе на свою дитину, Теслу [тесло], було, і струг покине Та й дивиться. (Т. Шевченко)
– Я, розшолопавши філософію, як і подобає філософові, покинув знов книжки. Гуляв, гуляв, аж до кінця курсу, аж остобісіло! (І. Нечуй-Левицький)
Катрусі скоро надокучила криклива дитина і штурханці газдині, отже, покинула службу й утекла до вуйка. (Н. Кобринська)
– Весна прийшла! Тепло знайшла! – Кричать дівчатка й хлопчики. – Цвірінь! Цвірінь! Журбу покинь! – Клопочуться горобчики. (Л. Глібов)
Треба було покинути думку про якесь справжнє діло серед свого люду, у рідній країні. (М. Коцюбинський)

Залишати після себе наслідок своєї дії, діяльності. Приклади

Тихо полинули [човни] по воді, покидаючи за собою легенький слід. (І. Нечуй-Левицький)
В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні. (Т. Шевченко)

кому, також у сполуч. зі сл. спадок. Віддавати, передавати у чиєсь користування, посідання, володіння і т. ін. (перев. після смерті). Приклади

Оженив мене батько, а сам вмер, покинув мені отой ґрунт, три овечки та два непопродані кожуха. (І. Нечуй-Левицький)
Парубок гарний, чепурний, та, на лихо, хазяйства в його зовсім не було: батько п'яниця був, то нічого синові не покинув. (Б. Грінченко)
* Образно. [Іфігенія:] Хто дав нам душу і святий вогонь? Ти, Прометею, спадок нам покинув Великий, незабутній. (Леся Українка)
Чоловік умер, двоє діток мені покинув, два сини. (Марко Вовчок)

Зберігати, відкладати, залишати що-небудь (здебільшого для когось). Приклади

Не все бреши за раз – покидай на завтра. (прислів'я)
Засилаю .. два списки з статуту і прохаю Вас, підпишіть їх, будь ласка, сьогодні і покиньте в книгарні. (Панас Мирний)
– Покинь мені полудень на столі: я зараз прийду, – обізвався Кайдаш з повітки. (І. Нечуй-Левицький)
* Образно. Стих карнавал, а тії, що пили, для нас покинули важке похмілля. (Леся Українка)

Вирушаючи кудись, залишати кого-небудь для виконання якоїсь роботи, певних обов'язків і т. ін. Приклади

– Підросла я; мене один чоловік найняв за няньку .. Хазяїни підуть на поле, а мене покинуть дома з дітьми. (І. Нечуй-Левицький)
[Орфей:] Вони розбіглись, як вівці по шурхах.., покинули нас трьох тут будувати для їх твердиню, а для нас могилу. (Леся Українка)
Незабаром він поїхав у відпустку й до фабрики вже не повертався, покинувши мене самого на всі режисерські групи. (Ю. Яновський)

перен. Переставати виявлятися; вичерпуватися, зникати (про силу, розум, почуття і т. ін.). Приклади

Ганна Коронецька .. молода, палка, пристрасна і хоровита, але має владу над собою, що покидає її тільки в надто рідкі моменти. (Леся Українка)
Все переплуталось, попливло перед очима, і життя ніби наяву покидало її. (О. Гончар)
– Змилосердься, Гервасію, – заплакала жінка, почуваючи, що сили покидають її. (М. Стельмах)
Радість не покидала його цілий день. (В. Гжицький)
Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації. (Ірина Вільде)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОКИ́ДАТИ

Кинути все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Приклади

Ватя підвелася навшпиньки, нарвала яблук і покидала їх на траву. (І. Нечуй-Левицький)
Тепер всі як один покидали ложки. (А. Головко)
Спасибі, Петро оборонив, і відра позбирав, що я з ляку покидала, та проводив мене знов до криниці. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Кинути без догляду все або багато чого-небудь, всіх або багатьох. Приклади

От там-то [біля ставу] і матері, що покидали .. і маненьких діточок, і поросяток, і птицю, і коровок. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Люди, покидавши худобу і позбиравшись у невеличкі гурточки, вели повільні, нудні розмови. (Григорій Тютюнник)
Вештались тут попи й дяки, що покидали свої парафії, втікаючи од дряпіжних ксьондзів. (О. Стороженко)
Пересельці багато покидали хат, от і стояли вони порожнем. (Грицько Григоренко)
Налякані, зняті жалем робітники покидали роботу та стояли, мов зачаровані. (М. Коцюбинський)

Кидати що-небудь якийсь час. Приклади

Покидати вугілля лопатою.

безос., розм. Вкрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.). Приклади

– Я ще вчора хотіла була забігти до вас, та з корівкою загаялась: отакими, не в мою міру, шипаками [наривами] по дійках покидало! (Л. Яновська)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.