ПОКАЛІЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОКАЛІ́ЧИТИ

кого. Зробити калікою; завдати каліцтва, ран (людині чи тварині). Приклади
  • – Грегоре, серце моє! Чи ти з ким бився, чи на тебе напали розбійники? Хто це тебе так покалічив? – питаю я в його. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Соцький:] Господин старшина .. кажуть Василеві: “Іди ж ти геть з моїх очей, бо щоб, бува, і я тебе не покалічив різками”. (М. Кропивницький)
  • Одне лихо – на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком. (О. Гончар)
що. Ушкодити частину тіла. Приклади
  • Гнав мене [зайця] лис І у поле, І у ліс, Загубив я шапку, Покалічив лапку. (М. Стельмах)
  • – Гай-гай! Бери-но, небоже, та доволочуй, бо вечір близько. Та й вибирай отой дріт, бо мої ноги геть покалічив... (Мирослав Ірчан)
що, перен. Попсувати, пошкодити що-небудь. Приклади
  • А скілько беріз покалічили вони, вертячи їх весною за соком? (І. Франко)
  • – Хто це тобі покалічив бороду та бурці? – спитав Денис. (І. Нечуй-Левицький)
  • Школо моя!.. Невпізнанною зробили тебе роки, пошарпали тебе негоди, покалічили ворожі снаряди. (Ю. Збанацький)
кого, що, перен. Знівечити, зіпсувати морально; зробити нещасним, змарнувати. Приклади
  • [Юрій:] Вимагала [Клавдія] віддати їй дітей, бо я нібито покалічу їх. (Л. Смілянський)
  • – Що тобі дало багатство? Землю і гроші! А що воно забрало у тебе? Забрало твій веселий сміх, покалічило твою добру душу, висушило людську щедрість. (М. Стельмах)
що, перен. Спотворити, перекрутити що-небудь. Приклади
  • Правда, не обійшлось без шкоди – цензура .. покалічила потроху “Серед степів”, вірші Кримського, а особливо моє оповідання “Лялечка”. (М. Коцюбинський)
  • Неправильною .. подачею слова, тоном .. він [актор] може покалічити не тільки образ героя, але й усю ідею автора. (з публіц. літ.)
  • Покалічити мову.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.