ПОВІКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВІ́КИ
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВІ́КИ
Рухомі складки шкіри, що зверху і знизу закривають око.
Приклади
- Очне яблуко захищене спереду двома складками шкіри – повіками, краї яких вкриті віями. (з навч. літ.)
- Я лежав, дзвонячи зубами та трясучися, мов у пропасниці, поки важкий сон не наліг на мої повіки. (І. Франко)
- В куточку накритого повікою ока блищала ще свіжа сльоза. (М. Коцюбинський)
- У Шумейка смикнулося повіко – передвісник того, що подібна розмова була йому неприємною. (А. Шиян)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВІ́К
Завжди, постійно, вічно.
Приклади
- – Щасти ж вам, братове, у всьому повік. (М. Старицький)
- Живе, живе дух словенський, повік буде жити, Грім чи пекло – будь що буде, – не маєм тужити. (П. Грабовський)
- Хай наша рідна Україна В добрі і мирі прожива. В добрі і мирі... Мамо, мамо, Твої слова святі повік. (Д. Павличко)
- Шепче хвиля: – Смілий вітре! Я була давно твоєю І зостануся повік. (О. Олесь)
- – Вже мені не було того щастя одвіку, та й повік не буде! (Марко Вовчок)
- Отак і жило у хаті двоє ворогів, повік зв'язаних весільним вінцем. (М. Стельмах)
- Здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВІ́КО
Див. пові́ки2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВІ́КА
Див. пові́ки2.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.