ПОВОДИР — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВОДИ́Р

Той, хто водить кого-небудь (перев. сліпого), указує комусь дорогу. Приклади
  • Невидющий і убогий, З бідним гралом за плечем, Він [кобзар] чвалає полохливо За малим поводирем. (Я. Щоголів)
  • Він вирішив стати поводирем сліпого лірника. (Ю. Мартич)
  • Ні, ні. Найменшої змоги в такий час міняти поводиря. (Г. Колісник)
  • Як наповнили храм раптово, так і розбіглись. Лірник із поводирем зник також. (В. Барка)
  • * Образно. [Антон:] І ті люде [люди], що живуть в достатках, здебільшого мають дивну натуру: вони не можуть ступить і одного ступня без поводиря, а інші то ще й гніваються, чом їх за ніс не водять!.. (М. Кропивницький)
  • Як же це він, поводир людських душ, не завважив останньої межі, за котрою бездумний бунт?! (Г. Колісник)
Керівник, вожак. Приклади
  • І вихопилися перед Галиною Горленко на мить також дуже яскраво поводирі отої зграї. (Є. Кротевич)
  • Закинувши петлю про причину своїх відвідин, генерал обірвав недомовкою. Хотілося взнати, чи мудрі гайдамацькі поводирі. Гонта кивнув. (Г. Колісник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.