ПОВИГАНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВИГАНЯ́ТИ
Примусити вийти геть, залишити яке-небудь приміщення, місце і т. ін.; прогнати всіх або багатьох.
Приклади
- Корчму хтось обгородив, прибив нову табличку над дверима та повиганяв звідти, мабуть, усіх п'яниць, бо якось там дивно тихо, мов у церкві... (М. Коцюбинський)
- Пані Марцеля повиганяла всіх мужчин із служебної половини дому, сказала навіть самому панові Андрієві, щоб сидів тихо й не рипався та не стукав своїми чоботищами. (Г. Хоткевич)
- Терезка сиділа біля сина .. й відганяла надокучливих мух. Потім відчинила вікно і повиганяла їх рядном. (М. Томчаній)
- * Образно. Тіснота та духота повигонили дітей з похмурого помешкання. (С. Васильченко)
- Домащук позіхає, тюпає до воріт – ага, скот уже повиганяли, худоба ледь видніє у тумані... (Є. Гуцало)
- Одні працюють, а інші, зважаючи на обідню годину, повиганяли своїх ро́ботів [бульдозери] з каналу, вишикували їх в ряд понад валом. (О. Гончар)
- [Оксана:] Кажуть декотрі, що було роблять-роблять тією бурлачнею, а як прийдеться до рощоту [розрахунку], то повигонять їх. (М. Кропивницький)
- – Роздратували мене патери єзуїти. Намагаються, щоб я зараз повигонив ченців з монастирів та запроваджував по містах і селах унію отут в Лубенщині. (І. Нечуй-Левицький)
Дуже вирости, витягтися в процесі росту (про багато рослин).
Приклади
- Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.