ПОВЗ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВЗ

присл. Не зупиняючись, не затримуючись біля кого-, чого-небудь, минаючи когось, щось. Приклади
  • Та проїхав козак поуз І оком не глянув. (І. Манжура)
прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу, простір, не затримуючись біля яких, минаючи які, хто-небудь проходить, пробігає, щось проїжджає тощо. Приклади
  • У Венеції на сей раз не спинялась (проїхала повз неї вночі). (Леся Українка)
  • – Прощайте, мамо! .. – сказав Максим, проходячи повз матір. (Панас Мирний)
  • Проходячи повз маленьке, вмазане в стіну дзеркальце, Параскіца не витримала, щоб не глянути в нього. (М. Коцюбинський)
  • Ідемо понад високими коноплями, понад лапатими буряками. Повз пшениці густої, повз кукурудзи качанами рясної. (О. Ковінька)
  • – Ти за всю війну дома не був. І оце за раз, можна сказати, повз самий двір ідеш, а до хати не зайдеш. (А. Головко)
  • Повз двір, вулицею і через городи поспішали люди. (Ю. Збанацький)
  • Повз вікон часто, часто йшли верблюди з довгими ногами. (В. Сосюра)
  • – Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав? .. Як поз твої воріточка Сивим конем їхав? (П. Чубинський)
прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, особу, простір, недалеко від яких, біля яких щось відбувається або хто-, що-небудь перебуває. Приклади
  • Петро .. сидів поз вікно. (А. Тесленко)
  • – В обніжкові зазубень робить [Палажка], а поз обніжок .. рівець прогортає. (А. Тесленко)
прийм., з род. (рідко) і знах. в. Уживається при вказуванні на особу, предмет, у які не вціляє хтось, не попадає щось. Приклади
  • Я став в куток. Гвинтівки дуло в “очко” пролізло й полоснуло повз мене в стіну пломенем... (В. Сосюра)
У поєднанні з ім. рік, день, година і т. ін. уживається при вказуванні на безперервність, повторюваність дії. Приклади
  • Так рік повз рік у зміні безнастанній Час надійшов, що тільки майорів Смутним очам моїх плугатарів, Коли конали в темряві й стражданні. (Є. Плужник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ПОВЗТИ́

Пересуватися по поверхні всім тілом або на коротких ніжках у певному напрямку (про плазунів, комах і т. ін.). Приклади
  • Одна черва, мовляв, кишить [у болоті], Да деколи повзе по куширу гадюка. (Є. Гребінка)
  • Можна схопити черепашку, що повзе біля води, залишаючи на вогкому піску довгу борозенку. (О. Донченко)
  • По щоці його комашка кудись з стеблинкою повзла. (В. Сосюра)
  • Остап повзе. Йому трудно, кожну купину доводиться брати з бою, в грудях коле й спирає дух. (М. Коцюбинський)
  • – Скільки разів я падав? Наче пес із перебитими ногами повз. (С. Журахович)
  • Юра притискається животом, охоплює товстезне дерево ногами і руками і тихенько повзе вгору по стовбуру. (Ю. Смолич)
  • Повзуть тут скрізь по горах стежечки, немов гадюки. (І. Франко)
  • Село спустіло. Самотою повзли між хатами брудні дороги. (М. Коцюбинський)
розм. Повільно пересуваючись, рухатися в певному напрямку. Приклади
  • Полонина погасла, і отара овець повзе по ній, як сірий лишай. (М. Коцюбинський)
  • Стрілка годинника повзла дуже повільно. (М. Трублаїні)
  • Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя. (А. Головко)
  • Повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ. (Г. Хоткевич)
  • Повзе пахучий дим, чіпляється за трави. (В. Сосюра)
  • Поміж рядів повзе страшне слово. Хтось вимовив його першим, і ось воно проймає вже всю сотню, сковує кожного вояка... Тиф! (І. Цюпа)
  • Повзла чутка про скликання незабаром великого козацького кругу. (Н. Рибак)
  • Та ненависть, яка оточувала Мірошниченка і Підіпригору, тепер з усіх куркульських кам'яниць і хуторів повзла і до його подвір'я. (М. Стельмах)
  • Піднялась [Ївга], посилкувалась, ледве, ледве повзе, та ще, на лихо, нікого нема їй назустріч, щоб хто підвіз. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Іде собі [хлопчисько] й плаче, похнюпившись низько, від втоми хитаючись, ледве повзе. (Н. Забіла)
  • Вагонетки з шихтою безперервно повзли нагору. (Ю. Яновський)
  • Наші гнуті човники спроквола повзли гирлом, що єднало Голубів і Олексіїв лимани. (Олесь Досвітній)
  • Не дай Боже чоловікові печалі або якої напасті, то урем'я [час] іде – не йде, мов рак, повзе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ніч повзе, та так ліниво! (І. Франко)
  • – Не люблю я тих, у кого дні повзуть. (С. Журахович)
розм. Повільно ковзати. Приклади
  • Він, Канушевич, згорбившись, повільно і важко дряпається вгору. Та ноги раз у раз повзуть назад по сковзких схилах гори. (Г. Коцюба)
  • Так ось вона – ця знаменита крейда, Яка повзе з урвистих берегів .. В холодний скаламучений пролив [протоку]. (М. Бажан)
  • Стоїть [молодиця] край трибуни, розшаріла, випростана, високочола, не помічаючи в хвилюванні, як хустка поволі повзе, сповзає їй на шию. (О. Гончар)
Слатися, витися по чому-небудь (про рослини). Приклади
  • Повзуть гліцинії, не знаючи утоми, Все вище й вище. (М. Рильський)
  • По землі, в ровах і ямах повзе ожина. (В. Кучер)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.