ПОВАЛИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПОВАЛИ́ТИ
Примусити впасти, силою перекинути.
Приклади
- Одним змахом кулака повалив він шинкаря на землю. (Панас Мирний)
- Пальта наші роздуває вітер і намагається повалити нас на землю. (Ю. Яновський)
- Я – бігом .. – та повалив соняшника одного, другого. (О. Довженко)
- Тури, медведі, дики – се небезпечні противники; стрілами з луків рідко кому удається повалити такого звіра. (І. Франко)
- Нашукавши сосен на мачти [щогли], повалимо їх без жалю сокирами. (Ю. Яновський)
- Тільки цього дуба не повалила холодна сталь сокир, хоч і на ньому видно було внизу, при самому кореневищі, давні сліди заліза. (І. Цюпа)
- Голос має [Тимофій] такий, що коли б іудеї під Єрихоном мали подібні труби, то би повалили стіни кріпості з двох раз. (Г. Хоткевич)
- Ні спека, ні спирт не могли в цей день повалити Махна. (О. Гончар)
перен.
Насильно позбавити влади; припинити існування чого-небудь (соціального ладу тощо).
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ПОВАЛИ́ТИ
Почати рухатися, іти у великій кількості, посунути натовпом.
Приклади
- Як тільки настав день божий, так і повалив народ до Тихона. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Повалили гайдамаки, Аж стогне діброва. (Т. Шевченко)
- Курці зразу ж повалили на площадку сходів. (А. Головко)
- Нараз зажеврілось довкола, дим бовдурами повалив по дорозі і вкрив Максима. (І. Франко)
- Глафіра з печі дістала казан відвареної картоплі, що з нього так і повалила біла пара. (С. Чорнобривець)
- Вночі повалив сніг, тихий, густий. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.