ПОВАЖИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОВА́ЖИТИСЯ

Те саме, що відва́житися. Приклади
  • Дивувалися [люди] смілості Матія, що він поважився ще раз піднімати процес.., коли прокураторія [прокуратура] від нього відступила. (І. Франко)
  • – Оцими руками задавила б я її на місці, якби вона поважилася ступити на ту землю. (О. Кобилянська)
Зібратися, налагодитися. Приклади
  • Старий Панько .. пильнував інспектора, і тільки той поваживсь злазити [з брички], дід підхопив його попід руки. (Дніпрова Чайка)
  • Роман кинув тліючу губку на ожеред соломи, що лежав коло стодоли, і поваживсь тікати... (М. Коцюбинський)
Те саме, що пова́битися; спокуситися. Приклади
  • – Того не посмієш ти вчинити! – кликнув я строго і змірив її з голови до ніг. – Щоб не поважилась ти цього ні в якому разі. (О. Кобилянська)
  • Тепер він, здавалося, вже не мав більше нічого ні на землі, ні в серці, на віщо поважилися б вороги. (Л. Яновська)
  • На брови поважився [Юхим], без приданого взяв [дівчину]. (Іван Ле)
Посягнути на кого-, що-небудь. Приклади
  • [Принцеса:] Невже тобі неволя не обридла? [Лицар:] Обридла, тим-то я її боюся і втретє вже на неї не поважусь знов сміливим та необачним вчинком. (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.