ПОБІГТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОБІ́ГТИ

Почати бігти в якому-небудь напрямку. Приклади
  • Оришка побігла, ляпаючи босими ногами. (Г. Хоткевич)
  • Сахно й Чіпаріу виплигнули з машини й побігли навпростець .. до кущів. (Ю. Смолич)
  • Джмелик свиснув, ударив канчуком коня по крупу, кінь плигнув убік і побіг униз. (Григорій Тютюнник)
  • – Я трохи полежу, а ти [Дмитрик] побіжи на місто та купи хліба... (М. Коцюбинський)
  • Василь Маркович побіг за комісаром до сусіднього класу. (О. Довженко)
  • Но як Арунт убив Камиллу, Тогді Латинців жах напав, Утратили і дух і силу, Побігли, хто куди попав. (І. Котляревський)
  • Він стояв там на той випадок, щоб до ноги вирубати чубенківців, коли ті побіжать під натиском замаскованої піхоти. (Ю. Яновський)
  • * Образно. Він .. спать не зміг, сон геть побіг. (П. Дорошко)
перен. Почати швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямку. Приклади
  • Сани легко побігли по в'їждженій дорозі; Автобуси побігли по мосту; Засварився дрючком Ларивон. Замахав. Тіні по стінах побігли. (М. Куліш)
  • Того ж дня Хорст став до верстата. І коли заспівала, побігла з-під різця стружка, він зрозумів, що саме тут його справжня вітчизна. (В. Собко)
  • Місяць зійшов пізно, .. хмари раптом просвітлилися, задимились, ожили і побігли на захід. (М. Стельмах)
  • Чути – зарипіли ворота в маєток – ковтнули юрбу і знов зарипіли. А по вулиці пил побіг сполоханий і ген за селом шмигнув. У бур'яни. (А. Головко)
  • Коли за вікном знову побігли поля, Вутанька обернулася до сусідки: – А ви ж від кого їдете [делегаткою]? – Я від робітниць кременчуцької махоркової фабрики. (О. Гончар)
  • Мчить поїзд. Швидкий рух захоплює все навколо. Знялися з місця білі хати з вишневими садками, побігли назад телеграфні стовпи. (С. Журахович)
  • Зеленою левадою побігла стежечка аж до ставка. (М. Коцюбинський)
  • І бачив [Давид] – пішли [дівчата] дорогою, що по ній стовпи телефонні вдалину побігли. (А. Головко)
  • – Як ви на це дивитесь, пане сотнику? – побігли до самого підборіддя складки від вигнутого рота підполковника. (М. Стельмах)
Швидко змінити напрям руху, перебігти з одного предмета на інший (про очі, погляд). Приклади
  • Зеленим яром.., котрим вони ішли купатися, побіг миттю його погляд. (Панас Мирний)
  • Очі [художника] побігли по вазах і засохлих квітах у них. (В. Гжицький)
перен. Потекти, политися. Приклади
  • – А де мої брати тепер? Де брати? Чи живенькі? – Та сльози й побігли по її щасливому личеньку. (Марко Вовчок)
  • В вічі глянув березень ясний, Усміхнувся не для всіх помітно, – І потік, побіг струмок брудний. (М. Рильський)
перен., розм. Зашумувавши під час кипіння, почати виливатися через вінця посуду. Приклади
  • – Чайник на плитці, я трохи прикрутила газ – не википить і не побіжить. (Л. Первомайський)
за кого і без дод., розм. Узяти шлюб (про жінку); вийти заміж. Приклади
  • – Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.