ПЛОДЮЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПЛОДЮ́ЧИЙ

Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Приклади
  • Серед свійських тварин однією з найбільш плодючих і скороспілих м'ясних тварин, як відомо, є свиня. (з наук.-попул. літ.)
  • – Втечеш, коли дружина наплодила з півдесятеро: – А чого ж ти такий плодючий! (З. Тулуб)
  • Ще ні на чиєму полі не було такої доброї пшениці, як у Оришки, нічия огородина не задалася така плодюча. (Панас Мирний)
  • Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе. (М. Рильський)
Здатний давати й живити багату рослинність; родючий. Приклади
  • Мої думки снувалися довгими скибами плодючої ріллі. (В. Стефаник)
  • Із чорної, плодючої землі густо та зелено – сходи. (А. Головко)
  • Отака ти [моя земле] у мене плодюча. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.