ПЛОДЮЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ПЛОДЮ́ЧИЙ
Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей).
Приклади
- Серед свійських тварин однією з найбільш плодючих і скороспілих м'ясних тварин, як відомо, є свиня. (з наук.-попул. літ.)
- – Втечеш, коли дружина наплодила з півдесятеро: – А чого ж ти такий плодючий! (З. Тулуб)
- Ще ні на чиєму полі не було такої доброї пшениці, як у Оришки, нічия огородина не задалася така плодюча. (Панас Мирний)
- Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе. (М. Рильський)
Здатний давати й живити багату рослинність; родючий.
Приклади
- Мої думки снувалися довгими скибами плодючої ріллі. (В. Стефаник)
- Із чорної, плодючої землі густо та зелено – сходи. (А. Головко)
- Отака ти [моя земле] у мене плодюча. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.