ПЕРЕДУМУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПЕРЕДУ́МУВАТИ

про кого, що і без дод., також із спол. що. Думати, роздумувати про все, багато чого-небудь або про всіх, багатьох; обдумувати все або багато чогось. Приклади
  • І жаль їй було сина, і якось чудно було, як почала вона передумувати, що він говорив з нею, який він був. (І. Нечуй-Левицький)
  • Любить він читати про якісь пригоди й героїчні вчинки відважних людей, а тоді довго передумує прочитане. (О. Донченко)
  • Мотря так і впала на скриню! – .. Скільки я літ працювала, скільки нічок недосипала, думок передумала, здоров'я вкоротила, поки цього добра наскладала! (Панас Мирний)
  • [Параска:] Зніметься [Мар'яна], піде та гляди – аж до півночі нема... а тут ждеш, ждеш, передумаєш, переболієш серцем, поки прийде. (С. Васильченко)
  • * Образно. Вітер хворий віє стиха... То біжить над море синє, То на гори тихо лине. І над кручею в задумі Передумує всі думи. (О. Олесь)
про кого, що і без дод. Думати, роздумувати про кого-, що-небудь знову, багато разів. Приклади
  • Думала я й передумувала довгенько собі... Ні, таки я їй скажу! (Марко Вовчок)
  • – Не пухла мені голова від думок. А війна змусила самого про все подумати й передумати. (С. Журахович)
перев. док., з інфін. і без дод. Міняти своє рішення; відмовлятися від задуманого. Приклади
  • Дуже хочу бути в Криворівні і досі не передумав. (М. Коцюбинський)
  • – Ой, мабуть, перепаде нам від Салогана, – знову в задумі повторює Матвій, непомітно пасучи очима за Октавом Пігловським, в надії, що той передумає їхати до управителя. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.