ОСІДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

тільки 3 ос., на кого – що, на кому – чому і без дод. Опускаючись, покривати собою поверхню чого-небудь (про сніг, іній, пил і т. ін.). Приклади

Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг... Він боляче колов обличчя, осідав на віях, заважав дивитися. (З. Тулуб)
Пір'я злетіло вгору і тихо заплавало в повітрі, осідаючи на занімілих циган. (Григорій Тютюнник)
Коли ж врешті пил трохи осів.., прийшла черга на питання про хліб. (М. Коцюбинський)
Туман рідшав, осідав на траву густою росою. (Панас Мирний)
Дим під грушею осідав на землю попелом і густим шаром укрив зелену траву. (П. Панч)
Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась. (М. Коцюбинський)
Жовтавий цукор розсипався в склянці І осідав, мов паморозь, на дні. (М. Бажан)
Латаття осяде, і річка очиститься. (Григорій Тютюнник)
* Образно. Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя. (Іван Ле)
Що не рік, то все глибше осідав у минуле отой весняний каламут отого незвичайного року. (А. Головко)
Перевівав [Павло] у пам'яті розмову з Голубчиком, і липке остюччя осідало на душу. (Ю. Мушкетик)
– Але чого б їй і не вийти [заміж]? Що в неї, багатство у скринях осіло, чи він парубок з гірших? (М. Стельмах)
Сили духовні Десь у руках, голові чи у п'ятах могли б осідати. (М. Зеров, пер. з тв. Лукреція)
Листи осідають у канцелярії табору, їх знищують, щоб світ не знав про муки, щоб все лишилося по цей бік колючої загорожі. (А. Хижняк)
* Образно. Вона [думка] сама зродилась і осіла глибоко в серці. (М. Коцюбинський)

тільки 3 ос. Опускатися, переміщуватися вниз. Приклади

Огонь мов скажений гоготить, лиже, жере оселю, то огненним вітром угору кинеться, то осяде наниз. (Панас Мирний)
Він, певно, обмірковував якусь дуже важливу чи важку справу, бо брови його зовсім осіли аж на ніс.., і никла низько .. голова. (Г. Епік)
Піч потріскалася й осіла. (Марко Вовчок)
Могила, колись висока й широка, тепер осіла і розповзлася, так що від неї залишився тільки невеличкий горбик землі. (Григорій Тютюнник)
За хвилину .. почули легкий тріск, то, мабуть, осідав пароплав. (М. Трублаїні)
Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду. (М. Коцюбинський)
Вони беруться .. лагодити ринву-корито, в яку деколи, трапляється, аж вівці заскакують, так вона осіла, вгрузла в землю від власної ваги. (О. Гончар)
Діди обліпили машину ззаду, попхнули її, але вона ще глибше осіла. (М. Чабанівський)
Вода у відгородженій дільниці все нижче осідала на дно, все більше виступало каміння. (Г. Коцюба)
Осідав, набухаючи водою просто на очах, крихкий сніг. (В. Козаченко)
Рілля осіла.
Непримітно сонце пливло до спокою; воно вже так низько осіло; понад самою землею стоїть його іскристе коло. (Панас Мирний)
За морем сонце осіда Затьмарене, руде. (М. Нагнибіда)
Хоча брати не забували, що вони сидять у самого пана, але і їхня недовіра починала осідати від огнистого напою і негордого слова. (М. Стельмах)
Денна спека вже осіла. (з наук. літ.)

Повільно сідати, опускатися від слабості, втрати сил і т. ін. Приклади

Маланці забиває дух!.. Не спускаючи очей з вишневого села, тихо осідає вона на коліна. (В. Бабляк)
Постать Ничипора хитнулася, важко осіла в холодну калюжу... (М. Руденко)
В цю мить пролунав постріл. Сеньйора Ернестіна враз зів'яла .. і повільно осіла на підлогу. (Ю. Бедзик)
Гнат натягає повіддя.., жеребець поволі осідає на задні ноги. (Григорій Тютюнник)
Остап зачерпнув пригоршнею води і бризнув на вовка .. Вовк вискалив зуби й осів на задні лапи, але не одходив. (М. Коцюбинський)
Як поблід і схуд хлопець, та й круті плечі його наче осіли. (М. Стельмах)
Юрма завмерла й осіла. (М. Коцюбинський)
Іншій громаді Христову притчу розкаже [Шрам], схиляючи буї душі до кротості да до любові; то козаки, так як тії бджоли од кропила, погудуть та й осядуть. (П. Куліш)
Горпина зовсім осіла .. Стоїть, як тороплена, і від сорому не знає, що й казати. (Панас Мирний)
Якось занадто вже скоро осів о. Василь: в швидкім темпі почало відростати йому черево, звисало молоде воло, рухи ставали лінивими, число їх все зменшалося. (Г. Хоткевич)

Обирати собі постійне місце проживання; оселятися. Приклади

Вони [греки] сходять на береги, закладають там городи, осідають на пониззі Дніпра, .. добиваються до далекого східного узбережжя. (С. Скляренко)
Триста років тому над річкою Лопанню виник Харків. У ньому осів Слобідсько-український козацький полк. (В. Минко)
Звістка про те, що князь Яблуновський по шлюбі з княжною Євою осяде на деякий час у маєтку молодої дружини, облетіла .. всю околицю. (В. Гжицький)
Криничанам в Каховці вдалося осісти на березі Дніпра, біля самої води. (О. Гончар)
Він тепер осунувся, його горда, міцна постать наче зігнулася.., очі згасли, на виду осів новий вираз – вираз болю й затятості. (М. Коцюбинський)
На чоло осіли зморшки, напружено збіглись брови. (О. Гаврилюк)
– Мені здається, що Ваші надії повинні поперед всього бути звернені на осягнення високих, народних цілей, а не осідати завчасно на дрібних, особистих цілях. (І. Франко)

тільки 3 ос. Поступово наставати (про вечір, присмерк). Приклади

На вікні осідав вогкий плаксивий вечір. (Я. Качура)
Осів тихий, зоряний вечір. (С. Васильченко)

рідко. Сідати по всій поверхні чого-небудь; обсідати. Приклади

Мухи роєм осіли їх тіло, вид, лізли у ніс, у рот, розкривали своїми лапками очі. (Панас Мирний)

кого, що, перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати ким-небудь (про душевний стан, настрій і т. ін.). Приклади

Сон не йшов до очей. Як галич, осідали його думки й краяли серце. (С. Васильченко)
Великая туга осіла мою душу. (Т. Шевченко)
Тільки в першу мить знахідка осліпила її до того, що Катерина забулась і піддалася оманливим надіям. Хвилину пізніше її вже осіли сумніви. (Ірина Вільде)

рідко. Те саме, що сіда́ти 1, 6. Приклади

Ті, кому не вистачає місця в березі, .. просто осідають вподовж вулиць .. попід .. парканами. (О. Гончар)
Ще два рої осіло на липі .. Довго вже возився дід, поки забрав їх. (Панас Мирний)

ОСІДА́ТИ