ОСУДЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОСУ́ДЖУВАТИ
кого, що.
Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.
Приклади
- Ті, що осуджували Віктора, нічого у вічі йому не казали. А на криві погляди він волів не зважати. (С. Журахович)
- Отець Вікентій знає всю непривабну зажерливість гутянського попа, осуджує його нововведення у парафії. (М. Стельмах)
- Няньо, яким би він не був, ніким не замінити його. З ним можна не погоджуватись чи осудити його, але відмовитись від нього не можна. (М. Томчаній)
кого.
Погано відгукуватися про кого-небудь; неславити.
Приклади
- З ніг до голови осудили: сказано, й кістки живої не оставили. (Номис)
- – Та нас же осудять, обговорять кругом! А в нас діти, та ще й дочки! (І. Нечуй-Левицький)
кого.
Те саме, що засу́джувати 1.
Приклади
- І осудять неправедних Судом своїм правим, І вовіки стане слава, Преподобним слава. (Т. Шевченко)
- І Тетеря .. не усумнивсь [не завагався] його, праведного, .. на смерть осудити й, осудивши, повелів йому серед обозу військового голову одтяти. (П. Куліш)
кого, на що, перен., заст.
Прирікати на що-небудь.
Приклади
- [Неофіт-раб:] А мало нас погинуло даремне, кривавих жертв усім богам неправим, та гине й досі за того царя, що, кажеш ти, на рабство осудив нас? (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.