ОСТЮКУВАТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОСТЮКУВА́ТИЙ

Який має довгі або густі остюки. Приклади

У нього довгі вуса, наче він два остюкуваті колоски тримає в куточках рота. (М. Рудь)

Не очищений від остюків (про борошно, хліб). Приклади

Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою, чорний і остюкуватий, що аж тяжко було проковтнути. (Н. Кобринська)
На покуті .. лежав окраєць черствої остюкуватої паляниці. (Л. Яновська)

перен. Схожий на пучок остюків; колючий. Приклади

Чорні, як гайворон, уси починали вже рудіти. Борода стирчала чорна, остюкувата. (Панас Мирний)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.