ОДУТЛИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ОДУ́ТЛИЙ

З розпухлим, набряклим обличчям, тілом; брезклий. Приклади
  • А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає [походжає]. (Т. Шевченко)
  • Одутлий, блідий, стояв він перед лихварем .. і здававсь мало не старою людиною. (З. Тулуб)
  • Сміявся в широку русяву бороду Денис, а череватий одутлий Сучок додавав свого поважного – го-го-го-го! – мов порожня бочка гула. (Б. Грінченко)
  • Привітавшись з Овчаренком, підполковник представив свого начштабу – поважного, одутлого майора. (Ю. Збанацький)
  • * Образно. По кам'яній вулиці міста наперегони мчали повні пасажирів одутлі автобуси і легкові машини. (П. Панч)
  • Олексій Іванович був чоловік неабиякий: .. рот широкий.., ніс приплюснутий, а на кінці одутлий, мов волоська ріпа. (Панас Мирний)
  • За сніданком Геннадій сидів з одутлим обличчям і розпухлим носом. (П. Кочура)
  • Метнув [Левко] на Карпа колючі очі і ждав. А той заглибився в книгу, щось шепотів, ворушачи одутлими губами. (І. Цюпа)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.