ОБЛИЧЧЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ОБЛИ́ЧЧЯ я, с.
Передня частина голови людини.
Приклади
- Дарка поклала квача коло відра, втерла обличчя рукавом. (Леся Українка)
- Чайка підвів голову й іронічно глянув на своє обличчя в запорошеному люстрі. (Д. Бузько)
- Сьогодні юнацьке обличчя Сіверцева грало якимось особливо ясним рум'янцем. (О. Гончар)
- Йому було років сорок. Безбороде вилицювате обличчя, маленький кирпатий ніс та невисокий зріст. (В. Малик)
- На його обличчі відбилася дивна тривога. (І. Андрусяк)
- Вечір над містом нахилив своє хмурне обличчя. (А. Головко)
перен.
Загальний вигляд, зовнішні обриси чого-небудь.
Приклади
- Хотілося Максимові, щоб закарбувалося в пам'яті людей оте вистраждане, сплюндроване, але нескорене обличчя Києва. (Н. Рибак)
Найпоказовіша риса явища, предмета і т. ін., яка виражає його суть.
Приклади
- – Пам'ятайте, хлопці, фронт великий, і щодня несподіванки .. Це і є обличчя громадянської війни. (О. Довженко)
- Ми [десятикласники] тут усім тепер керували, ми визначали обличчя школи, і вересень того року був для нас святковим. (Ю. Покальчук)
Зміст якого-небудь явища в поєднанні з його оформленням, структурою.
Приклади
- У сучасній культурі людина поставлена перед необхідністю самостійно творити власне культурне обличчя, свій життєвий шлях. (з навч. літ.)
Сукупність основних якостей кого-, чого-небудь, його суть.
Приклади
- – Яке ви маєте право так казати! – скрикнула вона. – Що за неповага до жінки? Ось ваше справжнє чоловіче обличчя. (В. Підмогильний)
- – Врубель Врубелем, а ти мені покажи власне обличчя. (Ю. Збанацький)
- У вірша є жива душа і тіло, Своє обличчя, навіть певна стать. (П. Воронько)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.