ОБДУРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що і без прям дод. Уводити кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; обманювати (у 1 знач.), дурити. Приклади

“І вони живуть якось у тій затроєній [затруєній] атмосфері і не дуріють, не топляться”, – думав Рафалович після того, як побачив, що всі обмовляють, обдурюють один одного. (І. Франко)
Жебрак цей тільки удавав із себе німого, аби людей обдурювати. (Грицько Григоренко)
[Микита:] Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив. (М. Кропивницький)
Одразу забулася жінка, яка їх так спритно обдурила. (М. Руденко)

Говорити неправду; брехати. Приклади

[Антон:] Нащо ж ви мене обдурюєте? Бачите, як я перед вами викладаю всю свою душу. (М. Кропивницький)
Віктор почав помічати, що Куся не завше буває правдива .. Навіщо було позавчора обдурювати його і казати, що вона піде до подруги, а йти в театр дивитись на “Гамлета”? (В. Підмогильний)
[Галина:] Я не звикла, щоб мене обдурювали. Де цінності? (В. Собко)
[Герасим:] Щоб я Марусі не повірив? Усі збрешуть, усі обдурять, а вона – ні. Праведна душа. (Панас Мирний)

кого, що, перен. Не виправдувати чиїх-небудь сподівань; підводити (у 3 знач.). Приклади

Урожай того року не густий вдався, всіх обдурив: з копи ледве-ледве по три мірки вибивали. (Панас Мирний)
Старий Гнат.., як міг, приберігав хліб на лиху годину, бо карбованець завжди може обдурити людину, а зерно – ніколи. (М. Стельмах)
[Атосса:] Зрадлива доле! Як же обдурила ти Надії персів! (А. Содомора, пер. з тв. Евріпіда)

кого, що. Діяти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства щодо кого-небудь; ошукувати. Приклади

Дядина та її чоловік – крамарі. Вони людей обдурюють. (І. Багмут)
Забродчики розділили восени дохід і насилу заробили по двадцять карбованців. Отаман їх трохи ще й до того обдурив: не дав всієї їх частки. (І. Нечуй-Левицький)
Завжди чомусь здавалось батьку або дядьку, що хтось когось обдурив на одну копицю. (О. Довженко)
– Я не злочинець! – Ну звісно! А хто намагався державу на податках обдурити? (Люко Дашвар)

Хитрощами, винахідливістю, кмітливістю і т. ін. брати гору над ким-небудь, перемагати когось. Приклади

У ній [виставі] розповідалось про браконьєра, якого обдурювали звірі, доки кінець кінцем не вигнали з лісу. (Г. Пагутяк)
– Вдома сестрі жити несила, як її довіз сюди – не знаю, як обдурив сторожу – сам жахаюсь. (С. Скляренко)
– Ну, ти хоч і старий, а обдурити нас не обдуриш, – сказав плечистий. (Григорій Тютюнник)
Щоб обдурити голод, я пив зі жмені воду і жував бруньки. (М. Дочинець)

кого, розм. Порушувати подружню вірність; зраджувати. Приклади

Сидячи раз з людьми біля волосного правління, слухав дечого багато, і про те далі стали розказувати, як жінки своїх мужиків обдурюють. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Молода жінка, обдурюючи чоловіка і власну совість, виявила до нього [Саїда-Алі] найщиріші почуття. (Іван Ле)
Перелічила вона [Мар'я], коли з ким водилася, кого любила, хто коли обдурив її.... (Панас Мирний)
[1-й сенатор:] Прощайте, мавре! Бережіть дружину! [Брабанціо:] Пильнуй її, як маєш, мавре, очі, – Обдурить і тебе, коли захоче! (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра)

кого, розм. Обманом, нещирими обіцянками домагатися інтимних стосунків з дівчиною, жінкою; зводити, спокушати. Приклади

Вони байдики б'ють, .. по вечорницям [вечорницях] шляються, дівчат обдурюють. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Палажка:] На кого всі надії складала, той обдурив, кинувши одну між чужими людьми з малою дитиною. (Панас Мирний)
– Що?! – Оксана робила круглі очі. – Ви мене виганяєте? Взяв, спокусив, обдурив, а тепер голу-босу виганяє на мороз! (В. Кожелянко)

ОБДУ́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ОБДУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док.