НУМО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НУ́МО НУМ, виг., розм.

Те саме, що ну¹ 1, але у звертанні до багатьох осіб як спонукання, заохочення до спільної дії. Приклади

– Нум, брате, із себе зелені жупани скидати І червону та жовту китайку віддирати. (з думи)
[Хор:] Слава наша хай гримить... Нумо вгору всі шапками! (М. Кропивницький)
Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях і важкий, Що аж до щастя і долі прямує: Нумо до праці мерщій! (Б. Грінченко)
[Пріся:] І справді, сестри, – нум варити пиво! (І. Кочерга)
– Нум, Грицю! Спокійно. Наддай ходу. (І. Багряний)
– А нумо навалимось на цей бік, а то коли б не перекинулись на бугрі. (А. Шиян)
Хлопчики й дівчата, Нумо на санчата! (А. Крижанівський)
– Нум, ходім! – Душа заходить в отчий дім у чистому одінні [одязі]. (П. Мовчан)

У поєднанні з інфінітивом указує на інтенсивний початок дії. Приклади

– Вона не тільки дітей учить, а й гуляє з ними .. Позабирає за руки в коло і нумо вчити то одну, то другу гру. (В. Кучер)
– Мені назустріч управитель чимчикує. Та вчепирився [вчепився], клятий, і нумо тягти до хурдиги. (П. Кочура)
– Неню! Нумо замітати хату, аби слід не смердів по тих свинях [відвідувачах]! (І. Пільгук)
– Нумо вечеряти. Наша кутя без меду й без цукру, але вона засмачена розтертим маком. (Б. Харчук)
Я бачу матір, як з кімнати Вона проходить на балкон І нумо жати, то сапати... йде місяць-сапка в її сон. (І. Драч)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.