НУДИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НУ́ДИ ів, мн., розм.
Те саме, що нудьга́ 1, 2; нуда (у 1 знач.).
Приклади
- – Ах, як голова болить, – мовила вона сама до себе, – навіть по ночах спати не можу! А се з нудів, я знаю. (Леся Українка)
- Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик. (Г. Хоткевич)
- Семінаристи з нудів тиснулися до заґратованих вікон. (Р. Іваничук)
- Переймала [Ганна Йвана] в церкві розмовою, нарікала на нуди та мамулувате луцьке панство. (О. Забужко)
НУДЬ і, ж., діал.
Нудьга.
Приклади
- А на обличчях – нудь. А на обличчях – нема чого робити. (Д. Бузько)
- Як серце не втiшай читаннями сумними, воно однак побачить щось жахливе: пророки всi – нуднi, i їхнi вчення – нудь. (І. Малкович)
- Прийшла пора, коли почала кров будитися... Я зразу почув нудь, пересичення, обридження до всього. (І. Франко)
- Мотря дрижала, як у лихорадці. – Скука, нудь, задихається грудь, дихати не маю чим. (Б. Лепкий)
- На серці у мене була нудь. Я не міг більше жити у Лаврові. (Г. Пагутяк)
НУДА́ и́, розм.
ж.
Те саме, що нудьга́ 1, 2.
Приклади
- Емене́ докучило врешті сидіти на гарячій землі .. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (М. Коцюбинський)
- Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові. (І. Франко)
- – Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок)
- В самому повітрі розлита нуда, про нуду тихо дзюрчить струмок по камінчиках подвір’я, од нуди скаче на ланцюгу старий пес. (С. Єфремов)
- Коли пройти ряди цих довгих, монотонних Провулочків, і площ, і вулиць напівсонних, .. Однакові до злості і нуди, – То раптом вийдеш ти на площу нешироку. (М. Бажан)
- – Де ж він заспокоїться, Стефцю, коли така навколо нуда! (С. Андрухович)
ч. і ж., рідко.
Те саме, що нудьга́р.
Приклади
- Не поет, сказать би, просто ну#да, Світ йому здавався, як в диму. (Я. Шпорта)
НУД у, ч., розм.
Те саме, що нудьга́ 1, 2.
Приклади
- Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду. (Марко Вовчок)
- Я йшла туди, де стогнуть наші браття, Де голод, нуд, патриція батіг. (І. Франко)
- Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом. Щось ніби вхопило його за в'язи та й пригинає ближче до тих живих квіток. (С. Васильченко)
- Позавтра осінь ця, сніжисто-дощова, проллє свої жалі, зажуру однотонну – йде однотонний нуд, зажура життьова! (М. Драй-Хмара)
- Його [султана] сушив тоді, напевно, нуд, як і мене, самітного, отут, де стала швидко потертю трава. (П. Мовчан)
НУ́ДИ́ТИ ну́джу́, ну́диш, недок.
кого.
Викликати в когось нудьгу (у 1, 2 знач.).
Приклади
- Загадкова міна лікаря якось нудила її. (Н. Кобринська)
- Я завважив, що всі так природні на селі серед інтелігентних людей розмови про політику, літературу або наукові питання дуже нудили Маріана. (І. Франко)
- Розмови, які вів [Бронко], мало сказати – не задовольняли, а просто-таки нудили Сташку. (Ірина Вільде)
- За обідом Тереза Кайзер і Петер Клюге, знавець Італії, тужилися пояснити профанові – Тухлу подібні розмови нудили – різницю між італійським фашизмом і німецьким націонал-соціалізмом. (Олекса Ізарський)
безос.
Приклади
- В хаті нас нудило. Нас тягло до лісу, туди, де річка, де шелест дерев і пахощі лісової зелені. (Олесь Досвітній)
- – Я прошу пані вибачити за турботу, – він зробив невелику паузу, спостерігаючи, як реагуватимуть на його слова, і продовжував тим же повільним тоном, від якого Ольгу Петрівну, пряму і відверту в розмовах, аж нудило. (М. Олійник)
- Особливо мене нудило, коли говорили про роботу. (І. Роздобудько)
розм.
Те саме, що ну́ди́тися 1.
Приклади
- Аж тиждень так собі нудила. А потім трути розвела І генерала напоїла. (Т. Шевченко)
- Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. (П. Чубинський)
- Ой під лісом, та під Лебедином, .. Ой там молод козаченько нудить, Під ним сивий кониченько блудить. (М. Кропивницький)
чим.
Відчувати апатію, відразу до чого-небудь.
Приклади
- – Я й сама не знаю, що зо мною сталося: .. як побачила тебе, світ мені незмилився, усім я нудила, усюди я скучала. (Г. Квітка-Основ'яненко)
безос., кого.
Викликати нудоту (у 2 знач.).
Приклади
- Нудило мене, давило під серцем, усе б я, немов на похмілля, кисле їла. (Панас Мирний)
- У хату залазить його [моря] гострий дух, од якого нудить. (М. Коцюбинський)
- Він снідати не буде. Його нудило від масного кулешу. (Д. Бузько)
- Його почало страшно нудити. Ми не перешкоджали йому. (Ю. Яновський)
- Голова Максимова паморочилася, його нудило. (І. Багряний)
- Вона вже жінка, у вагоні її перше почало вчора нудити. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Як зайду, бувало, в анатомку, так і нудить, всі нутрощі вивертає. (М. Руденко)
розм.
Набридливо скаржитися, нарікати; скиглити (у 3 знач.).
Приклади
- Діти нудяться в хатині, Нудять, нарікають: – І нащо зима та люта? – Все вони питають. (Леся Українка)
- – А випито скільки?! А поїдено з .. комори скільки?! А воно ж, мабуть, і ревізія буде! – нудив комірник. (Остап Вишня)
- Кисіль став нудити, обіцяючи поступливість, мовляв, вони можуть піти й на збільшення козацького реєстру. (П. Загребельний)
- – Якове, ти мене знаєш, я не люблю нудити. (Любко Дереш)
кого.
Докучати, дорікати (у 1 знач.), тривожити (у 1 знач.).
Приклади
- Спогади її нудили. Вона закривала очі і одверталася, коли згадували минуле. (У. Самчук)
- Небагато втратили ті, хто не пішов на такий фільм, можна було б і Єльці часу не марнувати. Сигарети без кінця смалять, нудять на екрані один одного, все киснуть чогось. (О. Гончар)
кого, заст.
Виснажувати, морити (див. мори́ти1 2).
Приклади
- Марно тільки молодець По степу кружає-блуде [блудить], Під собою коня нуде [нудить]. (І. Манжура)
- Сей своїм “ділом” мучить всіх і нудить, Той жарти строїть, всіх смішить готовий. (І. Франко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.