НУДА — ТЛУМАЧЕННЯ

НУДА́ и́, розм.

ж. Те саме, що нудьга́ 1, 2. Приклади
  • Емене́ докучило врешті сидіти на гарячій землі .. Що їй робити, чим заповнити святну нуду? (М. Коцюбинський)
  • Нуда його [пана] мучила, ніяка робота не йшла до рук, ніяка думка не клеїлася в голові. (І. Франко)
  • – Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Марко Вовчок)
  • В самому повітрі розлита нуда, про нуду тихо дзюрчить струмок по камінчиках подвір’я, од нуди скаче на ланцюгу старий пес. (С. Єфремов)
  • Коли пройти ряди цих довгих, монотонних Провулочків, і площ, і вулиць напівсонних, .. Однакові до злості і нуди, – То раптом вийдеш ти на площу нешироку. (М. Бажан)
  • – Де ж він заспокоїться, Стефцю, коли така навколо нуда! (С. Андрухович)
ч. і ж., рідко. Те саме, що нудьга́р. Приклади
  • Не поет, сказать би, просто ну#да, Світ йому здавався, як в диму. (Я. Шпорта)

НУД у, ч., розм.

Те саме, що нудьга́ 1, 2. Приклади
  • Сидимо було день при дні у дівочій та робимо. А тихо коло тебе, як зачаровано. Тільки пані заоха або хто з дівчат на ухо за чим озветься, котора зітхне з нуду. (Марко Вовчок)
  • Я йшла туди, де стогнуть наші браття, Де голод, нуд, патриція батіг. (І. Франко)
  • Занудило Ярошенкові якимсь дивним нудом. Щось ніби вхопило його за в'язи та й пригинає ближче до тих живих квіток. (С. Васильченко)
  • Позавтра осінь ця, сніжисто-дощова, проллє свої жалі, зажуру однотонну – йде однотонний нуд, зажура життьова! (М. Драй-Хмара)
  • Його [султана] сушив тоді, напевно, нуд, як і мене, самітного, отут, де стала швидко потертю трава. (П. Мовчан)

НУ́ДИ ів, мн., розм.

Те саме, що нудьга́ 1, 2; нуда (у 1 знач.). Приклади
  • – Ах, як голова болить, – мовила вона сама до себе, – навіть по ночах спати не можу! А се з нудів, я знаю. (Леся Українка)
  • Раз якось, коли опришки розбрелися з нудів хто куди, а Маруся сиділа сама, щось латаючи, до неї підсів Юрчик. (Г. Хоткевич)
  • Семінаристи з нудів тиснулися до заґратованих вікон. (Р. Іваничук)
  • Переймала [Ганна Йвана] в церкві розмовою, нарікала на нуди та мамулувате луцьке панство. (О. Забужко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.