НОРОВИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

НОРОВИ́ТИСЯ влю́ся, ви́шся; мн. норовля́ться; недок., розм.

Противитися, опинатися, опиратися (про тварину). Приклади
  • [Кіндрат Антонович:] Коли кінь чи віл норовиться, то йому цурку надівають на губу? (М. Кропивницький)
  • Біля липи, чогось вивертаючи голову, норовилась однорога червоно-бура корова, а її уперто тягнув на себе підпилий Шмалій. (М. Стельмах)
  • Пароплав неохоче одбивається від Києва й ніби норовиться повернути назад, та його скеровують на середину. (Б. Антоненко-Давидович)
Виявляти непокірливість, неслухняність, упертість і т. ін. (про людину). Приклади
  • Він загрожував, норовився, опинався, але з ним коротко й переконливо поговорив дід Яруга, і Філька мовчки пішов з комуни. (О. Кундзич)
  • Чи вийдуть люди з серпами, косами та до панських машин? Чи норовитимуться, як по весні..? (Ю. Смолич)
  • Петро продовжував чепурити дівча, яке все норовилося вирватись і цікавими оченятами лупало на мене. (О. Ульяненко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.