НЕЩАСНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕЩА́СНИЙ а, е.

Те саме, що нещасли́вий 1. Приклади
  • [Петро:] Я – той нещасний Петро, якому Наталка припівала [співала] сю пісню, якого вона любила і обіщала до смерті не забути. (І. Котляревський)
  • Все говорить про те, що пара його – С. Так вiн i поїде з нею на нове будiвництво, в нове життя. А дружина лишиться на березi нещасна. I буде плакати вона, i проклинати долю, i кликати його, але нiчого вже не змiниться. (О. Довженко)
Який виражає пригнічений, безрадісний стан людини. Приклади
  • Раїса сиділа мовчки, а рясні сльози тихо котилися по її виду, такому жалібному, нещасному, з виразом питання й муки. (М. Коцюбинський)
  • Голова Опольчика безвладно впала на груди .. Обличчя його було нещасне i смертельно блiде. (Р. Андріяшик)
Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; бідолашний. Приклади
  • Старий полковник молився і в молінні своєму просив Бога послати йому якнайскоріше смерть, щоб швидче з'єднатися на тім світі з своєю нещасною дружиною. (А. Кащенко)
  • Йдуть та й ідуть [заробітчани], чорні, похилені, мокрі, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились од свого ключа. (М. Коцюбинський)
  • По згарищу бродили якісь люди – то були, мабуть, нещасні пожильці – і розгрібали димливі купи попелу і сміття. (Ю. Смолич)
  • – Про нього [агента] вже навіть у газетах писалось, як він у Варшавській губернії обібрав до ниточки нещасних переселенців. (М. Стельмах)
  • Нещасні мої закохані, ви думаєте, що сховалися в цій людській пустці, – але сотні вікон, затемнених і заллятих світлом, пропікають рентгеном. (О. Ульяненко)
  • Я безробітна і хвора, замучена, знесилена, нещасна, самотня, але чесна і порядна, богобоязлива, працьовита жінка. (С. Андрухович)
Засмучений, пригнічений тугою, стражданням, убитий горем і т. ін. Приклади
  • Нещасна мати приклала фартушину до очей і зайшлася тим плачем, яким плачуть трудові люди, коли їм особливо тяжко. (Григорій Тютюнник)
  • І Рогволод поплентав їм услід, нещасний і геть зневолений. (І. Білик)
у знач. ім. неща́сний, ного, ч.; неща́сна, ної, ж. Людина, яка зазнала лиха, кривди, поневірянь і т. ін.; нещасливець, нещасливиця. Приклади
  • Як воно малось, Гаттоне, тобі? Зуби встромили нещасному в тіло, – Скрикнув єпископ, усе защеміло, – І розтягли в одну мить на шматки... То йому кара за вас, бідняки! (П. Грабовський)
  • [Кембль:] Батьку, ти вже напосідаєшся занадто. Що хлопець ту нещасну пожалів, я в тім гріха не бачу. (Леся Українка)
  • Нещасний помалу слухняно звівся на ноги й, хитаючись, обіперся на плече друга. (І. Багряний)
Який приносить лихо, неприємності, невдачі і т. ін. Приклади
  • Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба, .. не гріх тоді й підняти, що легко лежить!... (Панас Мирний)
  • Матінко моя ріднесенька! В нещасний час, у годину лиху Ти породила мене на світ! (І. Франко)
у звертанні і в сполуч. зі сл. той, цей і т. ін., розм. Уживається для вираження зневажливого, негативного ставлення до кого-, чого-небудь. Приклади
  • Грицько почав розказувати про свій суд із братами – усе за тую нещасну десятину [землі]. (Б. Грінченко)
  • – Жмикрути нещасні. Усе вам мало, щоб вам ні дна ні покришки! – Прокіп, лаючись, пішов сінокосом. (Григорій Тютюнник)
  • – І що ти мелеш, нещасний грошолюб! – розгнівався дідусь. (М. Стельмах)
  • Ну Бог його знає, чому я з Владом цим нещасним не був знайомий! (А. Кокотюха)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.