НЕПОРОЧНІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕПОРО́ЧНИЙ а, е.

Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. Приклади

[Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя. (М. Кропивницький)

Власт., притаманний морально чистій людині. Приклади

Вже якісь перші знаки записуються на плівці її [доньки] свідомості, чистої і непорочної. (О. Гончар)
Нарешті вона видушила з себе те, що обтяжувало її непорочну душу. (Ю. Винничук)

Незайманий, невинний, цнотливий. Приклади

[Корж:] Не подоба тепер тобі в вінку ходити, вінок носять непорочні дівчата, а ти навіки честь свою згубила. (С. Васильченко)
Прибульці тепер крадуть дівчат, але тільки непорочних, і забирають із собою. (Валерій Шевчук)
Жанна д'Арк Невинна, непорочна змалку діва, Цнотлива й чиста навіть у думках. (І. Драч, пер. з тв. Шекспіра)

перен. Який має природний вигляд; ніким не змінений, не порушений. Приклади

Весняне сонечко попсувало вже довгу працю зими: білий непорочний сніг не витримав його пекучого погляду – розтав. (Л. Яновська)
Дерева за вікном у тиші непорочній Стояли, інеєм запушені рясним. (М. Рильський)
Настав свіжий, непорочний ранок. (Іван Ле)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.