НЕМИНУЩИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕМИНУ́ЩИЙ а, е.

Який ніколи не минає, не втрачається, не забувається і т. ін.; вічний (у 3 знач.), постійний. Приклади
  • Життя увійшло вже в свої береги, знов набули свою неминущу ціну культурні вартості. (С. Єфремов)
  • Є одначе в минулому щось таке, що хочеться назвати неминущим, вічним, берегти як святиню і заповісти майбутньому, як нетлінний знак доблесті своїх предків, як дар їх нащадкам. (О. Довженко)
  • Без наявності найширшого синтезу годі створити образ великої узагальнюючої сили і неминущого, невичерпного змісту. (А. Малишко)
  • Звикаєш, не надаєш значення, доки це є, вважаєш, що це завжди й повинно бути, як вічний плин часу, як неминуща краса світу. (О. Гончар)
  • Всяке мистецтво, яке хоче бути досконалим і неминущим, має бути народним. (І. Дзюба)
у знач. ім. немину́ще, щого, с. Те, що ніколи не минає, не втрачається, не забувається і т. ін. Приклади
  • – Юна душа завжди шукає в житті щось істинне справжнє, тобто неминуще. (О. Гончар)

НЕМИНУ́ЩЕ розм.

Присл. до немину́щий. Приклади
  • Вже ж його неминуще оддавати. (Сл. Б. Грінченка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.