НЕЗМІННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕЗМІ́ННИЙ а, е.

Який не змінюється або не може змінюватися; такий самий. Приклади

Єдине, що людина має незмінного, вічного, святого, це – родина. (В. Винниченко)
[Мелешко:] Адже ж не можна прожити п'яти років та ще на війні і лишитись зовсім незмінним. Починаєш глибше розуміти і цінити життя. (І. Кочерга)
Ми побачили, як родить жінка .. Ось що в нас є ще незмінного з перших років людського розвитку – його ніколи ніхто не перейде й не полегшить. (Ю. Яновський)
Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави, зостається незмінною тільки оця безмірна широчінь степова та високий Чумацький Шлях. (О. Гончар)
Шопенгауер казав, що кожен вчинок є необхідним вислідом взаємодії змінних обставин та незмінного характеру людини. (О. Шугай)

Який є неодмінною ознакою кого-, чого-небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов'язковий (у 2 знач.), неодмінний. Приклади

З трикутничком русявої борідки і в своєму незмінному пенсне він був схожий на Чехова. (О. Донченко)
Завіса підіймається, в залі віє холодом сцени, старими фарбами й тим особливим запахом куліс, що завше є незмінний у кожному театрі. (Ю. Яновський)
Андрій зібрався “з речами”, взяв свою незмінну й єдину торбиночку, зроблену з майки, потис товаришам руки й пішов. (І. Багряний)

Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким-, чим-небудь. Приклади

Не менше дивувався й Іван Митрофанович, незмінний голова з сорок третього. (О. Підсуха)
Спіть, брати! В житті не спали ви, Бо були в незміннім караулі. (Д. Павличко)

Який не проходить, не покидає кого-небудь; постійний. Приклади

Світ одягти в нову сорочку – було давнім, незмінним бажанням Мажита Гафурі. (П. Тичина)
Кожен, кому судилася така дружина, весь вік свій жив у незмінному щасті. (Ю. Винничук)
Усюди, скрізь одно бажання, Одно незмінне поривання. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)

Завжди вірний кому-небудь, своїм принципам, переконанням і т. ін.; відданий (у 2 знач.). Приклади

Працюй до знемоги незмінним борцем. (П. Грабовський)
Згадай про них, товаришів незмінних – Степовиків, поморів, шахтарів, – .. в одвазі й вірності єдиних. (М. Рильський)

Який свідчить про вірність, відданість кому-, чому-небудь; незрадливий. Приклади

Глянути на їх [них], то й сліпі ж забачать, яке вірне, незмінне тут кохання. (Марко Вовчок)

лінгв. Який не має форм словозміни; незмінюваний. Приклади

У слов'янських мовах незмінними частинами мови є прислівник, прийменник, сполучник, частка й вигук. (з наук. літ.)

Те саме, що незмінно.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Див. незмі́нно.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.