НЕДУГА — ТЛУМАЧЕННЯ

НЕДУ́ГА и, ж., рідко НЕДУ́Г, у, ч.

Сильне нездужання; хвороба. Приклади
  • Не смерть страшна, а недуга. (прислів'я)
  • Якби влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. (Номис)
  • Дивилася стара Настя, мати її, лежачи на полу та стогнучи від недуги, що дочка її сидить смутна і невесела. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона клопоталася з йодом та бинтами, коли хто-небудь на хуторі вріже пальця, радо роздавала без грошей порошки та мазі всякому, хто скаржився на якісь недуги. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Багато людей приїздило до Морниці з надією вилікувати застарілі недуги. (Ірина Вільде)
  • – А що з матір'ю? – Казала вже: недужа. – Питаю, який недуг? Невже ті, що були в тебе, не сказали? (Д. Луценко)
  • Григорій Глькевич хворів невиліковною недугою нервів, що поступово відбирала в людини рух. (Р. Іваничук)
  • Люди [звільненого села] були обідрані, посірілі, із змученими, сумними поглядами глибоко запалих очей. Немов прокинулись після страшного недугу. (Ю. Бедзик)

НЕДУ́ГИЙ а, е, рідко.

Те саме, що неду́жий. Приклади
  • Він не просто підміняв часто недугого начальника цеху, він витісняв старого інженера методично, вперто з неминучістю усталеного порядку, за яким змінюються пори року. (П. Загребельний)
  • Господи, подай недугому високу допомогу – нехай я віднайду собі дорогу для мужнього конання. (В. Стус)

НЕДУ́Г

Див. неду́га.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.