НЕВГАВУЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НЕВГАВУ́ЧИЙ а, е.

Який не вгамовується, якого не можна втримати, заспокоїти; невгамовний. Приклади

Тільки Жучка невгавуча У покосах порина. (П. Грабовський)
Так, старому він не сподобався .. Але то, здається, людина, котрій ніхто не догодить. Невгавучий пенсіонер, що всюди пхає свого носа. (Г. Пагутяк)

Який не стихає, не припиняється протягом тривалого часу (про пісні, звуки, шуми і т. ін.). Приклади

Ґніт в каганчику тихенько Стане мріти й притухати; Цвіркуни покинуть пісню Невгавучу цвіріньчати. (Я. Щоголів)
Невгавучий крик та гомін доносився до них. (Панас Мирний)
Потім він теж ішов додому, виснажений сонцем, ходаниною та невгавучим галасом юрби, що ще довго бринів йому в вухах. (В. Підмогильний)

Присл. до невгаву́чий. Приклади

Вітер почина грати на далекім воринні .. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум... Дзз... дз-и-и... Невгавуче, безперестанку. (М. Коцюбинський)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.