НЕВБЛАГАННИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

НЕВБЛАГА́ННИЙ а, е.

Якого не можна вблагати, упросити; непохитний (у 2 знач.), незламний (у 3 знач.). Приклади

Вона благала усіх родичів навколішках.., аби Зоню не відправляли з двора. Але родичі були невблаганні. (Леся Українка)
Люди почали просити Санька, лаяти його, благати, але Санько був невблаганний. (І. Багряний)
Хвилина замішання минула, і Іван Порфирович був уже невблаганний. (О. Полторацький)

Який виражає стійкість, непохитність, незламність. Приклади

Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним. (Григорій Тютюнник)
Останні слова були невблаганним присудом, але Людота наважився заперечити старцеві. (І. Білик)
До кімнати зайшов ще зовсім юний лейтенант з невблаганним виразом на обличчі. (Ю. Андрухович)

перен. Якого не можна змінити, пом'якшити і т. ін. Приклади

Вдаряє скажений прибій, невблаганним нас визовом кличе. (Б.-І. Антонич)
Невблаганна спека ллється з неба. (Ю. Яновський)
В глибокому підпіллі, вірний клятві бойовій, тут виносив [штаб гвардійців] чорній силі невблаганний вирок свій. (М. Упеник)

Якого не можна відвернути; невідворотний, неминучий. Приклади

А лихо йшло помалу, не поспішаючись, але не перестаючи наближатися, неминуче, невблаганне. (Б. Грінченко)
Коли дим розвіється, руїни виступлять з невблаганною, невідрадною силою. (В. Винниченко)
Я вдихаю не радість весняную, А холодную смерть невблаганную. (А. Кримський)

у знач. ім. невблага́нне, ного, с. Те, чого не можна змінити, відвернути. Приклади

Неминуче й невблаганне ходило вже близько біля княжича Святослава й Малуші, тільки вони цього не знали й не відчували. (С. Скляренко)
Хай станеться невблаганне. Вона вийде на волю, заплативши страшну ціну. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.