НАСТИГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАСТИГА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАСТИ́ГНУТИ, НАСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. насти́г, ла, ло; док.

кого, що і без прям. дод. Наздоганяти кого-, що-небудь під час руху (перев. переслідуючи). Приклади

Коли чує Наталя – за нею женуться. Оглянулась – се Данило мчиться... Уже настигає. (Марко Вовчок)
Король Карл не міг поспіти за Мазепою.., а між тим російське військо хутко настигало шведів. (А. Кащенко)
Марко біг здорово .. Але Челканов біг не гірше за нього. Він настигав його. (І. Микитенко)
Не спить дорога поступу: вершники, що втікають, і вершники, що настигають. (І. Калинець)
Насунувши козирок, подався [Павлушка] навтьоки. Та Галя бігала добре – настигла скоро і стала стьобати його по шиї, по спині, по ушах. (С. Васильченко)
Спробував він утекти знову кудись на слободи, але не зайшов і до другого хутора, як гайдуки Сенявського настигли і, закованого в заліза [залізо], привели назад. (П. Панч)

Заставати, захоплювати зненацька кого-небудь. Приклади

Ми .. були рибами, і хто встигнув пірнути, той встигнув, а хто перейнявся, того настигала піна, і .. він уже ніщо, пір'їнка. (І. Андрусяк)
Біда тому, кого Хуртовина в чистім полі Та настигне одного! (Я. Щоголів)
Не добігли вони й до кручі, як їх настигла навальна злива. (Л. Юхвід)
Не снилося нічого; тільки під кінець спання настигла невиразима тривога. (В. Барка)
Раптово і негадано підступно виринав у пам'яті той вечір, коли Марійка настигла у скрині його любаску. (І. Чендей)

Приходити, прибувати куди-небудь, з'являтися десь (перев. вчасно, у потрібний момент). Приклади

І сказав Гліб: “Обманули мене переяславці”. І, не маючи змоги стати насупроти, він утік. Вони ж, настигаючи до Києва, одних захопили, а других побили. (з легенди)
– Ох, лишечко! Коли ж я туди настигну?.. Не застану вже його. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Князь Володимир настиг до Полотська, коли його вої вже захопили посади над Полоттю й Двiною, пiдступили до города й почали там сiчу. (С. Скляренко)
Без кінця довгим обозом тяглися підводи через Самовицю, везли піхоту та кулемети, що настигли з Лубен. (Іван Ле)
Зчинилася бійка. Трамвай зупинили .. Настигла міліція. (В. Дрозд)
Тим часом настигла і служниця, – вбігла в ту башту, сплеснула руками й заголосила: – Ой лишенько моє! Де ви, панійко моя люба? (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Доходити до кого-небудь, поширюватися (про чутки, відомості і т. ін.). Приклади

Наставати, наближатися (про час, подію, стан і т. ін.). Приклади

Час бою на смерть, лихий час настига, День визволу веде за собою. (П. Грабовський)
Нас тiльки кiлька.., нiч настигає, – роби що хоч! (Б. Лепкий)
Нарештi – прощальна пора настигає i вiд суходолу зiрветься лiтак. (В. Стус)
– Ти у дорозі й незчуєшся, як і спасівка настигне, тоді вернешся сюди. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Наливаються хліба, а там, і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива. (О. Донченко)
“Що з нами буде, як настигне час воювати?” – запитував мене з острахом в очах леґінчук з мого села. (М. Дочинець)

розм. Ставати спілим, стиглим; доспівати, достигати у якій-небудь кількості (про плоди, злаки і т. ін.). Приклади

Добре вимощена дорога пролягала вздовж поля, де настигала пшениця й кукурудза. (із журн.)
Настигли суниці, почали червоніть полуниці. (Марко Вовчок)
Настигли груші, яблука, кавуни й дині. (І. Нечуй-Левицький)

кого і без прям. дод. Траплятися з ким-небудь (перев. про горе, нещастя і т. ін.). Приклади

Ось він [Одіссей] вже близько країни феаків, де вирватись має З зашморгу лиха й нещасть, що його настигають невпинно. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
[Левко:] А чого ж це, молодице, плачете? Мо', горе яке, мо', біда яка настигла? (С. Васильченко)
Коли вони поверталися із Сергієм з роботи, Дениса настигла ще одна несподівана вдача [удача]: він продав бубну на хуторах. (Григорій Тютюнник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.