НАСТАВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАСТАВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., НАСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. наста́влять; док.

що, чого. Ставити яку-небудь кількість чогось. Приклади
  • Залізні драбини наставляють [потвори]. (Леся Українка)
  • Чоловіків попрохали на канапу, а самі жінки збили докупи столики, накрили їх і заходились наставляти закуски. (М. Івченко)
  • – Твоя мати нав'яже снопів, як дзвонів, один в один, наставимо кіп, як стогів. (С. Чорнобривець)
  • – У мого сусіда на весіллі стояло триста пляшок шампанського... Я хочу наставити триста три. А якщо вдасться, то й триста п'ять! (О. Чорногуз)
що. Наводити, направляти, націлювати і т. ін. у потрібному напрямку що-небудь. Приклади
  • Тур ставав, наставляв широкий лоб із довгими рогами й червоними, мудрими очима гнівно дивився на Ігоревих людей. (Б. Лепкий)
  • Як тільки він [тигр] стрибоне, ви раптово повертайтесь до нього й наставляйте дикта. (Остап Вишня)
  • Двоє кремезних перм'яків помчали навздогін, наставивши на нього вила, як на ведмедя. (З. Тулуб)
  • Комендант стоїть посеред кімнати, наставивши в бік дверей револьвер. (Ю. Яновський)
розм. Спрямовувати, скеровувати на кого-, що-небудь (очі, погляд). Приклади
  • – А що це чорне? – гукнув він і витяг з коряка. Усі наставили очі. – Картуз! – гукнув Пилип, виливаючи воду. (Панас Мирний)
  • – Боже, де ти його взяв, такого нещасного? – пошепки бідкалася жінка, сумно наставивши очі на Оксена, що зайшов у хатину. (Григорій Тютюнник)
  • Тодорка звела докупи брови й різко наставила очі. (Б. Харчук)
що. Витягаючи, висуваючи, підставляючи, наближати до кого-, чого-небудь. Приклади
  • – Ти лиш дай мені шматочок чого-небудь, а то я нічого не бачу, – сказав Яків, наставляючи руку. (Панас Мирний)
  • В матнi копошилося й тiпалося десяткiв пiвтора живих сiрих грудочок [горобців]. – Наставляйте мiшка, дядю, висипати буду! (В. Винниченко)
  • Стаха відразу перехилила голову, наставляючи йому губи до поцілунку. (Ірина Вільде)
  • Темно кругом, я наставляю руки (наче граюсь у киці-баби) і навшпиньках ступаю в куток. (В. Близнець)
  • Вона наставила рожеві жменьки, і Денис налив туди холодної чистої джерельної води. (Григорій Тютюнник)
кого, на кого, ким, розм. Призначати кого-небудь на якусь посаду, роботу, доручати кому-небудь виконати, зробити щось. Приклади
  • – Як хто перейде до ляхів, так того зараз наставляють хорунжим, а далі й сотником. (А. Кащенко)
  • Одного разу зібралися звірі докупи і почали радитися між собою, кого наставити царем. (з казки)
  • В нас нового попа наставили, – він і досі править там. (Марко Вовчок)
  • – До війни була дояркою, а тепер наставили завом. (О. Гончар)
  • Отаман хотів наставити Чорновуса начальником штабу, та згодом усе повернулось інакше. (В. Шкляр)
чого, з інфін., заст. Приготовляти (їжу). Приклади
  • Розібралась, роздяглась [Маруся], давай піч топити і вечерять наставляти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – А що ж ви зварили такого? – поцікавилась баба Яга. – Борщику! – пресмачно цмокнув дід Лісовик губами. – Чудового борщику я наставив з грибами! (П. Козланюк)
  • – Сідайте ж отут, – сказала Любов Касянівна Луцькові й чоловікові, – а я чайочку наставлю. (І. Сенченко)

НАСТАВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., НАСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. наста́влять; док., кого, що і без прям. дод. або з інфін.

Даючи поради, навчати чогось; повчати. Приклади
  • Веде коня за поводи Та плаче Ярина. Старий батько іде рядом, Наставляє сина. (Т. Шевченко)
  • Він не величався.., нікого не наставляв, нікому своєю героїчною вірою не докучав. (І. Багряний)
  • Занепокоєна Варвара наставляла дочку, що завжди нехтувала давні звичаї. (К. Гордієнко)
  • Він мріяв: це ж щастя – вводити в життя, виховувати, наставляти таку ясну голівку, таке глибоке серце! (О. Іваненко)
  • – Мене змалку наставили говорити правду усюди, – промовив з погордою молодий лицар. (М. Старицький)
  • Достали конячки й вирядили Івана в город. Дем'ян наставив його, як найти Петра і що сказать. (І. Карпенко-Карий)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.