НАСКАКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАСКА́КУВАТИ ую, уєш, недок., НАСКАКА́ТИ, скачу́, ска́чеш, док.

Скачучи, наїжджати на кого-, що-небудь, потрапляти куди-небудь. Приклади
  • Та це сухе, намерзле гілля тріщить на кущах, бо очманілий з переляку кінь раз у раз наскакує на них. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Тут був намет Серрана, На нього Низ і наскакав. (І. Котляревський)
розм. Скачучи, прибувати куди-небудь в якій-небудь кількості. Приклади
  • Аби болото, а чорти наскачуть. (Номис)

НАСКА́КУВАТИ ую, уєш, недок., НАСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док.

Раптово, несподівано нападати, накидатися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Коли вiйсько вороже наступатиме, то наскакуй ти з десятьох бокiв – не вiзьмеш, друже, їх же вп'ятеро бiльше! (Ю. Яновський)
  • – На князівську охорону наскакують [діти], камінням її закидають, з самопалів навіть стріляють. (С. Скляренко)
  • Тоді Славка став нахабно наскакувати на нас з кулаками. (Л. Письменна)
  • Довколишні деревляни неохоче платили данину, треба було щороку влітку озброювати з півсотні вершників, з галасом і погрозами наскакувати на сусідні поселення. (О. Бердник)
  • Наскочить [Лев], бувало, на табун диких свиней і всіх подушить. (з казки)
З розгону нападати на кого-небудь у двобої. Приклади
  • Вони [драгун і козак] сходились, розходились, знову наскакували, і дзвін шабель розносився по луках. (П. Панч)
Рухаючись, охоплювати кого-, що-небудь, напливати, налітати на кого-, що-небудь (про вітер, хвилі і т. ін.). Приклади
  • "Лама-а-а-й!!!" – кипить, вирує дико буря, Наскакує і піниться прибій.... (В. Барка)
  • Вітер наскакував на ліхтарі, гойдав їх і вони ніби летіли, порипуючи, в ніч – птахи осяйні, жар-птиці небачені. (В. Бабляк)
  • Із ревищем вихор на ниву наскочив. Не шкода йому її вроди. (І. Манжура)
перен., розм. Погрожувати, докоряти кому-небудь. Приклади
  • – Не крала я зроду-віку мого, пані, – одмовляє стара .. – Мовчи! – писнула, пані, наскакуючи. (Марко Вовчок)
  • – Немає в мене жінки... – відповів [Забейко] уникливо. – А та дама... – наскочила вона зі злістю .. – а та дама... хто то була? (Ірина Вільде)
Несподівано наштовхуватися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Уявлялось, як він уже сам лежить на возі, вкритий шинелею, корчачись від болю щоразу, коли дерев'яне колесо каруци наскакує на камінь. (О. Гончар)
  • Дорошенко, змішавшись з доменниками.., тягав іржаві труби, на когось наскакував, лаявся. (П. Загребельний)
  • Та ось врешті блимнуло світло... і Раїса грудьми наскочила на фіртку [хвіртку]. (М. Коцюбинський)
  • Кораблеві весь час загрожувала небезпека наскочити на підводне каміння. (з наук.-попул. літ.)
  • Раптом Галя спинилася, мов на щось наскочила. (Яків Баш)
тільки док., перен., розм. Раптово зустрітися з ким-небудь. Приклади
  • Удень небезпечно нашому брату ходить у слободу: часом наскочиш на ярчука [собаку]. (О. Стороженко)
перен., розм. Несподівано потрапляти в певні умови, обставини і т. ін. (перев. небажані, неприємні). Приклади
  • Щоб не наскочити на лайку, Я розкажу вам байку. (Л. Глібов)
  • – Казав же – бережись. Бач, і наскочив. Тепер напасті не оберешся. (А. Головко)
тільки док. Несподівано, раптово з'явитися; набігти. Приклади
  • Раптом наскочила хмара і упав такий дощ, що трудно й описати. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.