НАРИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАРИНА́ТИ а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док.

Поширюватися, стрімко прибувати, набігати великою масою, перев. покриваючи, закриваючи собою що-небудь (про хвилі, хмари і т. ін.). Приклади

В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс. (Н. Рибак)
Розливався веснами широкою повінню старий Дніпро. Наринали води з верхів'я, бистрі, холодні, могучі. (І. Цюпа)
Ні тобі людей, ні вийти з хати. Снігу наринуло, луг засипало, тільки на льоду в деяких місцях вітер сніг позмітав і там можна ховзатись. (У. Самчук)

перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (перев. про людей). Приклади

Коли на старшого лейтенанта Пахомова наринув ворожий вал, артилеристи запрацювали в граничному темпі. (О. Довженко)
[Катрич:] Покупців туди наринуло багато.... (З. Мороз)

перен. Охоплювати кого-небудь, з'являтися (про думки, спогади і т. ін.). Приклади

На хлопчика хвилями наринають гіркі жалі старенької Іванової неньки, Марусі, а в серці закипає гнів і лють до недобрих людей, багатіїв. (М. Сиротюк)
Ах, розумієте – нудьга наринула. (М. Семенко)
Вони [спогади] самі наринули на мене, наче хтось невидимий розмотував великий клубок ниток. (Ірина Вільде)
І враз старі наринули напасті, здушило горло, кругле і туге. (В. Стус)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.