НАПРОШУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАПРО́ШУВАТИ ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що, розм.
Випрошувати яку-небудь кількість чогось.
Приклади
- Коней не допросишся, щоб хоч той гній вивезти, який з трудом навизбируєш у себе та напросиш у людських подвір'ях. (В. Кучер)
- – Бач, яку торбу носиш! Це ж, певно, i напросиш, не буває порожня. (Є. Гуцало)
перев. док.
Просячи про що-небудь, добиватися згоди.
Приклади
- Та ще й маму напросила [учителька], щоб доглядала Масі. (А. Свидницький)
- Оце було напросить мати священика, щоб .. написав та спитав про здоров'я й життя, то й одпише Катря на три листи одним. (Марко Вовчок)
- [Бандурист:] Та гетьман Брюховецький, Як їздив се вклонятися Москві, Сам напросив, щоб звідти нам прислали У городи й містечка воєвод, Аби з людей збирали всі податки. (Л. Старицька-Черняхівська)
Запрошувати кого-небудь у якійсь кількості.
Приклади
- Батько радив не справлять бундючного весілля, не напрошувать багато гостей, бо не було за що й бундючиться. (І. Нечуй-Левицький)
- Напросила [Ївга] свашок, світилок, батьків .. і всякого народу, якого треба на весілля. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Підожди. Оті пани нам! І нащо ти їх напросив до себе? – каже крамар. – Хіба я їх просив? Самі набилися. (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.