НАПОСІДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

НАПОСІДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док.

Насідати, навалюватися на кого-, що-небудь перев. у великій кількості. Приклади
  • Шведи, вихиляючись навсібіч, відбиваючися від великих звірів, що на них напосідали, дременули в джунглі. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)
  • На Ромку напосіло кілька хлопчаків. (Л. Смілянський)
  • Гіпербол не встиг і стямитись, як з усіх кутків і закутків на нього напосіли озброєні короткими мечами слуги й скрутили йому руки. (І. Білик)
  • [Дід:] Іди, Маріє, та вирішуйте швидше. Бо мені довго ждати все-таки не випадає: літа, вони, знаєш, таки напосідають, га? (О. Левада)
Накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості (про комах, гусінь і т. ін.). Приклади
  • У Кропивницькому дендропарку, у той самий період, що й минулого року, на ясени знову напосідають сотні ясеневих пильщиків – гусінь, що поїдає листя цих дерев. (з газ.)
  • – У мене в цукроварні Були б наслідки з роботи гарні, Коли б на буряки Не напосіли шкідники. (В. Еллан-Блакитний)
розм. Натискати, давити своєю вагою на що-небудь. Приклади
  • Завзято напосідав [Канушевич] ломом на скелю, відриваючи від неї великі, ледве порушені вибухом брили. (Г. Коцюба)
  • Рибалки напосідали на опачини, але що могли вони вдіяти проти стихії!... (З. Тулуб)
  • Я .. наблизився до криниці, взявся за жердину й потягнув на себе. Вона виявилася несподівано важкою, та я напосів дужче. (А. Кокотюха)
Наступаючи, тіснити кого-небудь; вести наступ. Приклади
  • Прийшла весна. Тяжка і безрадісна воєнна весна. Лютий ворог напосідав. (П. Оровецький)
  • Скіфи почали тіснити македонців. Відчувши свою перевагу, вони напосідали так завзято, з таким ревиськом і галасом, що македонці, затупцювавшись, позадкували. (В. Чемерис)
  • З наказу Ґалаґана його військо напосіло на них, безоружних, і почало всіх колоти й різати. (А. Кащенко)
перен., розм. Наполегливо вимагати, домагатися чого-небудь від когось; наполягати (у 1 знач.). Приклади
  • – Що ж там таке привіз ти? Чого мовчиш? Хвалися вже! – напосідає мама. (Панас Мирний)
  • Затялась [Катря], мов окаянна, нічого не сказала. А почав напосідати [Павло], гірко заридала. (В. Кучер)
  • Тепер на професора Тарпа не напосідали незнайки-репортери. (В. Владко)
  • Повісив [Карпо] голову, мовчить. А тут біда: .. той чоловік, що позичав гроші, теж напосів, у суд хоче позивати. (М. Коцюбинський)
  • – Ще більше напосів [Макар] на трактористів: – Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
перен., розм. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про хворобу, настрій, почуття і т. ін.). Приклади
  • Непереможна дрімота напосідала все міцніше й міцніше. (О. Донченко)
  • Деколи напосідали на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі. (Григорій Тютюнник)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять?... (Панас Мирний)
  • Новий рій думок знов напосів мене. (М. Івченко)
перен., розм. Наближатися, наступати (про явища природи, пори року і т. ін.). Приклади
  • Міг піти дощ, осінь напосідала. (Іван Ле)
  • Вітер лютував, напосідав, виробив шматки охмар'я, гнув їх в три погибелі, колошматив, висвистуючи. (Я. Гримайло)
  • Як тільки сонце ховалося десь у хвилях океану, кинувши останній промінь на прощання, темрява невмолимо квапилася напосісти. (Іван Ле)
  • Крапля за краплею дощ розігнався і напосів, дорогою заджеркотіла вода. (М. Вінграновський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.