НАПОСІДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
НАПОСІДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док.
Насідати, навалюватися на кого-, що-небудь перев. у великій кількості.
Приклади
- Шведи, вихиляючись навсібіч, відбиваючися від великих звірів, що на них напосідали, дременули в джунглі. (Ю. Покальчук, пер. з тв. Е. Берроуза)
- На Ромку напосіло кілька хлопчаків. (Л. Смілянський)
- Гіпербол не встиг і стямитись, як з усіх кутків і закутків на нього напосіли озброєні короткими мечами слуги й скрутили йому руки. (І. Білик)
- [Дід:] Іди, Маріє, та вирішуйте швидше. Бо мені довго ждати все-таки не випадає: літа, вони, знаєш, таки напосідають, га? (О. Левада)
Накидатися на кого-, що-небудь у великій кількості (про комах, гусінь і т. ін.).
Приклади
- У Кропивницькому дендропарку, у той самий період, що й минулого року, на ясени знову напосідають сотні ясеневих пильщиків – гусінь, що поїдає листя цих дерев. (з газ.)
- – У мене в цукроварні Були б наслідки з роботи гарні, Коли б на буряки Не напосіли шкідники. (В. Еллан-Блакитний)
розм.
Натискати, давити своєю вагою на що-небудь.
Приклади
- Завзято напосідав [Канушевич] ломом на скелю, відриваючи від неї великі, ледве порушені вибухом брили. (Г. Коцюба)
- Рибалки напосідали на опачини, але що могли вони вдіяти проти стихії!... (З. Тулуб)
- Я .. наблизився до криниці, взявся за жердину й потягнув на себе. Вона виявилася несподівано важкою, та я напосів дужче. (А. Кокотюха)
Наступаючи, тіснити кого-небудь; вести наступ.
Приклади
- Прийшла весна. Тяжка і безрадісна воєнна весна. Лютий ворог напосідав. (П. Оровецький)
- Скіфи почали тіснити македонців. Відчувши свою перевагу, вони напосідали так завзято, з таким ревиськом і галасом, що македонці, затупцювавшись, позадкували. (В. Чемерис)
- З наказу Ґалаґана його військо напосіло на них, безоружних, і почало всіх колоти й різати. (А. Кащенко)
перен., розм.
Наполегливо вимагати, домагатися чого-небудь від когось; наполягати (у 1 знач.).
Приклади
- – Що ж там таке привіз ти? Чого мовчиш? Хвалися вже! – напосідає мама. (Панас Мирний)
- Затялась [Катря], мов окаянна, нічого не сказала. А почав напосідати [Павло], гірко заридала. (В. Кучер)
- Тепер на професора Тарпа не напосідали незнайки-репортери. (В. Владко)
- Повісив [Карпо] голову, мовчить. А тут біда: .. той чоловік, що позичав гроші, теж напосів, у суд хоче позивати. (М. Коцюбинський)
- – Ще більше напосів [Макар] на трактористів: – Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
перен., розм.
Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про хворобу, настрій, почуття і т. ін.).
Приклади
- Непереможна дрімота напосідала все міцніше й міцніше. (О. Донченко)
- Деколи напосідали на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі. (Григорій Тютюнник)
- Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять?... (Панас Мирний)
- Новий рій думок знов напосів мене. (М. Івченко)
перен., розм.
Наближатися, наступати (про явища природи, пори року і т. ін.).
Приклади
- Міг піти дощ, осінь напосідала. (Іван Ле)
- Вітер лютував, напосідав, виробив шматки охмар'я, гнув їх в три погибелі, колошматив, висвистуючи. (Я. Гримайло)
- Як тільки сонце ховалося десь у хвилях океану, кинувши останній промінь на прощання, темрява невмолимо квапилася напосісти. (Іван Ле)
- Крапля за краплею дощ розігнався і напосів, дорогою заджеркотіла вода. (М. Вінграновський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.