НАПОРИСТИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАПО́РИСТИЙ а, е.

Настирливий, рішучий, завзятий у досягненні чого-небудь. Приклади

Звали її Тоня. Це була негарна, дебела жінка, але жвава, весела, напориста. (В. Підмогильний)
– Він такий напористий у роботі, що голову може свою закрутити. (Ю. Яновський)
– Для мене цей Мина теж не пропащий. Натура крута, напориста, не заперечую.... (О. Гончар)

Який виражає настирливість, рішучість, завзяття (про слова, голос, погляд і т. ін.). Приклади

Слова у Савченка завжди були молоді, напористі і міцні, як весняні води. (М. Стельмах)
Коли Гена почув у прихожій голоси – запобігливий тенорок Максима і напористий бас гостя, він зрозумів, хто верховодить у їхній компанії. (Г. Усач)
– Показуйте документи, – напористим голосом почав перший, старший і, до того ж, вусатий. (Любко Дереш)

перен. Який ведеться настирливо, рішуче, завзято. Приклади

Безладна, але гучна й напориста пальба справляла враження і на ворога. (В. Шкляр)
Після кількох напористих атак стало зрозуміло, що справу маємо з неабиякими вояками. (М. Андрусяк)

Значний за силою, ступенем вияву. Приклади

Сповнений сили, темпу, бадьорості (про пісню, мелодію і т. ін.). Приклади

Головна скрипка, що час вiд часу виринає з-пiд напористого плину мелодiї, сiдлає її, мелодiю, пливе по нiй, як човен, i залишає за собою борозну. (Р. Федорів)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.