НАПОВЗАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НАПОВЗА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАПОВЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. напо́вз, ла́, ло́; док.

Повзучи, збиратися в якій-небудь кількості (про комах, плазунів і т. ін.). Приклади

На буряки п'ятої бригади довгоносик напав навалою. Від нього обкопувалися, .. а він наповзав хмарами і пожирав молоді сходи. (В. Минко)
Чого тільки не наповзало, щоб сховатись від зливи – змії, павуки, скорпіони, якісь ящірки, хробаки.... (Ю. Логвин)
Мурахи наповзали до солодкої чарки. (Є. Пашковський)
Того ж літа страшна сила сарани наповзла на степи. (П. Загребельний)

перен., зневажл. Находити, прибувати куди-небудь у якійсь кількості (про людей). Приклади

Колись там [понад Волгою] вовками ганяли сибірські козаки, лісовими гадами наповзали чехи. (Ю. Яновський)
Наповзала шляхта на майдани, А за нею хмари та тумани. (А. Малишко)
Справді-бо, сонмище його нових людей було ненаситне. І звідки вони наповзли – оті конюші, стременні, чашники, стольники, постельничі, мечники. (Р. Іваничук)

Рухаючись, наштовхуватися, насуватися на кого-, що-небудь. Приклади

Другий танк наповзав збоку. (Н. Рибак)
Величезні крижини нестримно наповзали одна на одну. (О. Гончар)
На берег наповзають дрібні-дрібні, ледь помітні хвильки. (Ю. Збанацький)
– Ти, хлопче, чого без рукавиць? – тiнь схитнулася, наповзла ближче. (Ю. Мушкетик)
Скільки разів над річкою П'явою в Італійських Альпах, коли смерть наповзала і з землі, і з неба, я, завзятий радикал і атеїст, гаряче вимовляв слова “Отченаш”. (Р. Іваничук)

Насуватися, находити на що-небудь, покриваючи, заслоняючи його собою (про дим, хмару, туман і т. ін.). Приклади

Було вогко, теплий туман серпанком наповзав на галявину. (О. Донченко)
А ніч насувалася нестримно, множачи навколо гущавину, – чорна, тривожна, захланна ніч. Вона наповзала з усіх боків. (І. Багряний)
Зорі ще де-не-де блискотіли на небі .. Та от наповзло хмаровиння і заховало їх. (А. Турчинська)
На місто наповзли сутінки. (В. Єшкілєв)

Насуваючись, закривати собою що-небудь. Приклади

Найстарший [хлопчик] був одягнений у батьківську заячу вушанку, яку йому часто доводилося підбивати знизу засніженим рукавом, бо вона наповзала на очі. (М. Руденко)
Важкі жаб'ячі повіки наповзли на Гартманові очі, й це мало означати, що йому все зрозуміло. (М. Білкун)
Серафима пiдняла руку, поправила пасмо, що наповзло на око i заважало. (О. Ульяненко)

перен., розм. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про настрій, почуття і т. ін.). Приклади

Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи. (А. Хижняк)
Душу мав би охопити розпач. Але замість нього наповзла холодна, розсудлива байдужість: станеться так, як має статися. (М. Дашкієв)
У хаті було тихо – всі заснули. Від хвилювання на мене теж несподівано наповз сон. (І. Роздобудько)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.