НАПАСТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА́ПА́СТЬ і, ж., розм.

Біда, лихо, нещастя або неприємність. Приклади

Любов не напасть, як би полюбивши не пропасть. (прислів'я)
– А знаєте що? Щоб не було напасті якої, краще розійтись. (Панас Мирний)
Веселі очі Оксена дивилися з такою відчайдушністю, що капітан відчув: від цих очей можна чекати всякого клопоту і напасті. (Григорій Тютюнник)
Що за день, як ворог лютий! Напасть за напастю! Спочатку – нічний кошмар, потому огидний скандал з Миколою і, на тобі, ще й ця зустріч! (Г. Тарасюк)
Нечистий обплутав мене, неначе яка напасть. (І. Нечуй-Левицький)
Боєць боявся Сагайди, як напасті. (О. Гончар)

Усе те, що приносить біду, нещастя, неприємність. Приклади

– Раз війна, то вже і всякі інші напасті – і голод, і сипняк.... (А. Головко)
Віки люди не могли збавитись пирію, вивести з ланів страшну напасть, а тепер рілля як сонце, на очах збулось неосяжне диво.... (К. Гордієнко)
– Ти не знайшов цю чортову напасть [гвинтівку]? – грізно накинувся він на сина. (І. Цюпа)

Погана погода; негода. Приклади

– Горить розумний той маяк, А ми оливи наливаєм, Та й байдуже собі співаєм Чи то в годину, чи в напасть. (Т. Шевченко)

Нападки, безпідставні звинувачення. Приклади

“В напасть, – сказала [Амата], – не вдавайся І битися не поспішайся”. (І. Котляревський)
Христя розказала і про батька, і про матір, і про напасті Супрунові. (Панас Мирний)

Див. напаса́ти².

Див. напада́ти.

Див. напаса́ти¹.